|  | 

Агресивна поведінка дитини – як з цим боротися

Більшість батьків агресивну поведінку дітей сприймають як щось неприпустиме і вживають негайних каральних заходів для придушення проявів агресії. Звичайно ж, коли дитина грубить, б’ється, плюється і ламає іграшки, це малоприємно, але в даному випадку обійтися тільки суворістю і покаранням не вдасться, адже корінь проблеми криється не в невихованості дитини і її бажанні зіпсувати життя оточуючим. Вона теж не відчуває приємних емоцій від того, що робить і вимагає допомоги батьків. І якщо батьки не хочуть виростити соціально небезпечну і неадекватну людини, у якої в шкільному щоденнику будуть одні зауваження, а в юні роки з’являться проблеми в спілкуванні з однолітками, то їм доведеться переглянути методи виховання.

Згідно тверджень дитячих психологів спроби повністю викоренити дитячу агресію нерозумні і неефективні. Адже агресія включає не тільки хворобливі прояви, але і цілком здорові і необхідні. Агресія стає результатом повної залежності дитини від дорослих – батьків, вчителів, родичів і так далі Саме дорослі задовольняють практично всі насущні потреби дитини. І досить часто зайва опіка приводить до зворотних результатів – дитині важко витримувати постійний тиск і виховання, вона починає відчувати, що нею намагаються управляти.

Але оскільки все це відбувається на підсвідомому рівні, дитина не може проаналізувати що відбувається і відповідає найбільш адекватною реакцією – агресією. Саме тому найчастіше агресивні діти, яким батьки приділяють максимум уваги, виконують кожен їх каприз, прагнуть передбачити наступне бажання. У такому разі бажано дати дитині трохи більше свободи. Такі елементарні речі, як можливість самостійно вибирати одяг і їжу, ігри з однолітками (а не з батьками) захоплять дитину і вона перестане агресивно відноситися до батьків і до всього світу.

Зовсім маленькі діти часто проявляють агресію через фізичні потреби.

Величезний навколишній світ у значній мірі пригнічує дитину. Адже їй потрібен цілий рік для того, щоб навчитися самостійно ходити, цілих два-три роки для того, щоб навчитися зрозуміло висловлюватися. Нездатність керувати власними імпульсами і контролювати себе підсилює роздратування дитини.

А якщо вона в цей момент ще й відчуває втому і голод, то наступна реакція – це агресія. Саме через це батькам необхідно стежити за тим, щоб малюк не перевтомлювався, не був голодним.

Психологи стверджують, що агресія – це реакція бійців. І якщо агресивні випади виникають в епізодичному порядку, то це не є патологією і не повинно турбувати батьків. Дитина таким чином проявляє свою реакцію незадоволення. Тут виражається гнів, протест, прагнення змінити становище.

Така реакція є кращою, чим постійне пхикання, ниття, повна слухняність, відчуженість від світу і відхід у власні фантазії.

Основним завданням батьків є не повне викорінtння агресії, а утримання її в розумних і допустимих межах. Батьки повинні дозволяти агресії виявлятися в соціально прийнятних формах. При цьому необхідно пам’ятати, що якщо батьки в перші роки дуже суворі з дитиною, в майбутньому її агресія буде направлена проти них. У випадку, якщо дитина була сильно пещена, будь-яка непокора батьків також обертатиметься агресією малюка.

Тому дуже важливим є збереження рівноваги між суворістю і любов’ю у вихованні дитини.




Агресивна поведінка дитини – як з цим боротися
Обратная связь: Email