|  | 

АЛЬПУХАРА – АДАМ МІЦКЕВИЧ (1798-1855)

ЛІТЕРАТУРНА БАЛАДА НА ПОЧАТКУ XIX ст.

АДАМ МІЦКЕВИЧ (1798-1855)

АЛЬПУХАРА

Селища маврів у тьмі, у руїні,

Гине їх люд в безпораді.

Борються досі гренадські твердині,

Але чума у Гренаді.

Лиш в Альпухарі, залігши у шанці,

Б’ється загін Альманзора, –

Та обложили хоробрих іспанці,

Жде їх чи смерть, чи покора.

Вдосвіта сурми до бою заграли,

Битва гримить на світанні,

На мінаретах хрести заблищали –

Взято фортецю останню.

Сам Альманзор, як побачив, що сили

Більше нема в обороні,

Сміло прорвавшись крізь ворога стріли,

Втік од страшної погоні.

Бенкет між трупів почався в іспанців

На альпухарських руїнах.

Здобич паюють, поділюють бранців,

П’ють, утопаючи в винах.

Раптом надвірна сторожа доносить:

Рицар, що ймення не знати,

З панством найстаршим побачення просить,

Пильне щось має сказати.

То Альманзор був, король мусульманський.

Кинувши сховок безпечний,

Сам віддається він в руки іспанські,

Раб їх і друг їх сердечний.

“Я до іспанського, – каже, – порогу

Став із уклоном глибоким,

Вашому буду молитися Богу,

Вірити вашим пророкам.

Хочу, щоб слава по світу настала,

Як мавританець побитий

Став переможцям своїм за васала,

Братом молодшим служити”.

– Як поет змальовує початкову ситуацію? Як він посилює враження драматичності подій?

– Майбутнє воїнів відоме наперед. На чийому боці поет?

– Оповідь про битву звучить поетично й образно. Завдяки яким художнім засобам?

– Враження від дій іспанської армії негативне. Як поет підсилює його?

– Чи є очікуваною така поведінка короля? Які суперечності помітні в тексті промови?

– Це – слова короля. Чи можна їм довіряти?

Шану іспанці до сміливих мають.

Як Альманзора впізнали –

Вождь обійняв його, інші вітають,

Друга немовби стрічали.

Всіх Альманзор по черзі обіймає,

Руки стискаючи гречно,

Та найміцніше вождя пригортає,

В губи цілує сердечно.

Раптом ослаб він, на камінь підлоги

Впав, побліднілий з нестями,

Але чалму переможцю під ноги

Кволими стеле руками.

Глянув навкруг – всі дивуються дивом:

Синню взялись йому лиця,

Сміхом уста зазміїлись жахливим,

Сповнились кров’ю зіниці.

“Гляньте, гяури! Я гордий і радий,

Що відплатив вам одразу.

Я одурив вас: прийшов я з Гренади,

В дар вам принісши заразу.

Так! Поцілунком своїм вам у душу

Смертної влив я отрути.

Гляньте – у муках конати я мушу, –

Вам таких мук не минути!”

Руки вперед простягає завзятий,

Мовби стисканням смертельним

Хоче іспанців усіх закувати,

Сміхом сміється пекельним.

– Яке слово у тексті підказує, що не слід занадто довіряти щирості обіймів?

– Як з вер гається король до іспанців? Які почуття насправді відчуває до ворогів?

– Якими словами зустрічає герой свою смерть? Що дає йому задоволення в момент смерті?

– Знайди порівняння. Як поет витлумачує вчинки короля?

– Чи сумісні смерть і сміх? На що схожа чума? Що об’єднало чуму і воїна?

– У часи Середньовіччя хвороби, зокрема чума, забирали тисячі життів людей, незалежно від віку, статку і становища в суспільстві. Яка сцена найвиразніше відображає безжальність смерті, її всевладдя?

Вмер, сміючись. Ще тремтіли повіки

Темних очей зледенілих.

Сміх той страшний залишився навіки

В рисах його помертвілих.

Прудко іспанці біжать, мов од кари!

Вслід їм – чума чорнокрила,

Жоден не вийшов із гір Альпухари,

Всіх моровиця скосила.

Антитеза (грец.) – зіставлення слів або словосполучень, протилежних за змістом.

Запитання і завдання

Спостереження

Виразно прочитай баладу “Альпухара”. Зверни увагу на художнє переосмислення історичної основи твору.

Навколо яких подій будується сюжет? У яких строфах більше оповіді про події, а в яких – описів? Як вони між собою перемежовуються?

Аналіз

Ознаки балади

Знайди у тексті антитези, епітети, метафори. Яку роль відіграють ці художні засоби у створенні образів балади? Випиши епітети, які характеризують Альманзора.

Поет створює фізичний чи моральний портрет цього героя?

Якими художніми засобами створюються психологічні характеристики образів (пригадай сцени, де йдеться про непривабливу поведінку приречених іспанців та ін.)?

Розглянь таблицю, перенеси її в зошит та заповни, знайшовши відповідні приклади.

Метафора (грец.) – розкриття суті явища чи предмета за рахунок перенесення їх рис на інші на основі схожості чи контрасності.

Художні

Твір засоби

Антитеза

Епітет

Метафора

Пісня про віщого Олега

Вересовий трунок

Альпухара

Розвиток мовлення

Епітет (грец.) – слово, що підкреслює характерну рису чи якість предмета, явища, людини тощо, надає їм додаткового емоційного забарвлення. Найчастіше це – прикметник.

Як у тексті наголошується сила духу Альманзора – короля мусульманського?

Вислови свою думку щодо згубності й трагічності наслідків війни для її учасників. Аргументуй своє судження прикладами й цитатами з тексту.

Робота в групах. Міні-театр.

Оберіть уривок з балади. Запропонуйте дві-три можливі інтонації для відтворення настрою. Оберіть кращий варіант.

Визначте, яка мелодія може супроводжувати читання тексту. Прочитайте текст у супроводі музики.

Змагання двох команд. “Я розкажу вам історію”

– Створіть героїчну пісню (билину, баладу), у якій усе починається пізнім зимовим вечором, коли за вікном завиває хуртовина. Перемагає та група, у якої опис більш поетичний.

– Яка провідна думка балади “Альпухара”?

– Що таке літературна балада?

Узагальнення

Нитка Аріадни

Поетична оповідь про героїчні пригоди, що відбуваються на тлі історичних та легендарних подій, має епічний характер. У Європі Середніх віків вона відома як “пісня діянь”, що оспівує вчинки відомих в історії персонажів. У Росії й Україні це – билина.

Билина пов’язана з легендарною історією Київської Русі. Серед багатьох інших тем виділяється захист рідної землі від іноземця, іновірця, кочівника. Один із героїв – київський князь.

Проте він з’являється тільки в одному-двох епізодах і не відіграє головної ролі.

Героїчна пісня характеризується гіперболізацією (перебільшенням) дійсності. Епічний герой – билинний богатир. Це надзвичайний персонаж, що має “билинну”, тобто надлюдську силу і втілює народні уявлення про мужність, мудрість, справедливість, честь, законність, щедрість.

У характеристиці героя часто вживається сталий епітет (добрий, мудрий, вірний), яким позначаються його вчинки.

У героїчних піснях опис простору теж гіперболізується. Рівнини, поля, річки, гори здаються величними, під стать богатирю. Небо, сонце, зорі супроводжують його в поході так само, як і величні сили природи (грози, зливи, бурі).

Епічність досягається вживанням гіпербол (перебільшення), анафор (повторення окремих слів).

Балада належить до тих творів, у яких поєднуються епічне і ліричне. Від епосу в ній – сюжет, від лірики – емоційність і напруженість розповіді. Балада народилася в усній формі і лишалася такою досить довго.

Це означає, що одночасно існувало кілька варіантів одного тексту. У Середні віки балада набуває усталеного вигляду. З’являються перші відомі поети, які пишуть балади.

Основні теми поезії – життя, смерть, природа.

Балада вважається витонченою поезією, бо має власні закони побудови. У кожній строфі балади має бути 8 рядків. Римуються перший – третій, другий – четвертий рядки (абаб) або перший – другий, третій – четвертий рядки (аабб).

“Ну що б, здавалося, слова…”

Що, здавалось би, об’єднує в один розділ билину і баладу? Фольклорна основа, народне уявлення про красу й гідність людських вчинків, любов до ближнього? Так, але їх єднає і уявлення про життя як найвищу цінність, притаманне будь-якому народу, переконання в повазі до ближнього.

Давай поміркуємо разом: що таке героїзм? Чи потрібен він у наші дні? Яким має бути сьогодні патріот? Що таке Батьківщина?

Що породжує в людині відчуття належності до одного народу?


Твір на тему: АЛЬПУХАРА – АДАМ МІЦКЕВИЧ (1798-1855)




АЛЬПУХАРА – АДАМ МІЦКЕВИЧ (1798-1855)
Copyright © Школьные сочинения 2019. All Rights Reserved.
Обратная связь: Email