Апокопа
Апокопа (грецьк. Apokope – утинання) – усічення наприкінці слова одного чи кількох звуків без порушення значення. слова. А. поширена у мовній (побутовій) практиці, що впливає і на художнє мовлення:
Що кидає тебе у відчай?
Котра частина твого “я”?
Ота, що плаче?,
Та, що квилить?
Ота, що наріка? (Л. Ярмак).
Останнє дієслово у цитованій строфі “наріка” втратило закінчення “є”, тобто повну форму закінчення. Інший приклад з вірша П. Тичини “Вітер з України”:
Він замахнеться раз –
Рев! свист! кружіння!
У другому рядку лише слово “кружіння” має повну форму, тоді як “рев” вжито замість “ревіння”, “свист” – замість “свистіння”. Подеколи А. Має авторську специфіку: “Гей, розчиняйте всі вікна, хай увірвесь у груди вогкість” (М. Семенко).
В деяких випадках А. сполучається з аферезою, синхронізуючи її смислові поля. До цього прийому вдавався П. Тичина:
Вітер вітер ві
Терзає дуба кле
На хмарах хмуре сон
Це знов осінній ві
Цей досвід плідно використовували поети наступних генерацій, зокрема В. Стус.
Твір на тему: Апокопа
Related posts:
- Скорочено – ВЕЧОРОВА ГАРМОНІЯ – ШАРЛЬ БОДЛЕР 11 КЛАС ШАРЛЬ БОДЛЕР ВЕЧОРОВА ГАРМОНІЯ Вечірній час прийшов. На кожній стебелині Вже квіти куряться, немов кадильний дим; І звуки, й пахощі в повітрі голубім; Меланхолійний вальс, кружіння й млості......
- Посвята, або Присвята Посвята, або Присвята – заувага, зроблена автором певного художнього твору, що вказує на особу чи подію, якій присвячено цей твір. Так, збірка П. Тичини “Замість сонетів і октав” присвячена Г.......
- Метаграма Метаграма – (грецьк. metagrdpho – внесення зміни у текст) – віршовий прийом (подеколи – літературна гра), який полягає в заміні початкової літери у слові, що призводить до появи нових слів......
- МІФ ПРО ВІТЕР – НАРОДНА КОЛЯДКА Молотив один господар. Як змолотив, розпочав віяти зерно і ані, дай Боже, звіяти; він собі стане на тім боці, і вітер також по тім боці дує; він стане на другім......
- Експресія Експресія (лат. expressio – вислів, вираз, від ехрrіmо – чітко вимовляю, зображую) – особливий прийом увиразнення поетичного мовлення при активному застосуванні розмаїтих художніх засобів (тропів, стилістичних фігур” звукових повторів, звуконаслідувань......
- Чим зумовлене перейменування в художньому творі? Перейменування (гр. metonimia – метонімія)- троп, заміна назви якогось предмета чи явища іншою назвою на основі асоціативного зв’язку між ними. Як і в метафорі, один із елементів метонімії опущений і......
- МОЛЮСЬ І ВІРЮ. ВІТЕР ГРАЄ… – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ – ЛІТЕРАТУРА XX ст 11 клас ЛІТЕРАТУРА XX ст. МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ МОЛЮСЬ І ВІРЮ. ВІТЕР ГРАЄ… Молюсь і вірю. Вітер грає І п’яно віє навкруги, І голубів тремтячі зграї Черкають неба береги. І ти......
- ТРИБОГ Бог Вітру (вихору, бурі), покровитель погоди, син Сварога (Сварожич). У Велесовій книзі читаємо: “Стрибог свистів у степах”; “А Стрибог вітри яритиме на землю”. Про те, що Вітри – Стрибожі онуки,......
- Громада “Громада” – перший український емігрантський безцензурний часопис, що 1881 виходив у Женеві за редакцією М. Драгоманова, М. Павлика, С. Подолинського (на кошт останнього). У №1 вміщено кілька оглядових матеріалів, підготовлених......
- Розповідь про вітер Мало хто з нас може сказати, що любить вітер. В думках одразу зринають картини холодної та вогкої днини. Вітер здуває з дерев останнє пожовкле листя, а дощ барабанить по стріхах......
- Лексико-синонімічні засоби увиразнення мовлення РОЗДІЛ ІІІ. ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ 6. ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ 6.2.Художньо-мовленнєва організація літературного твору 6.2.2.Лексико-синонімічні засоби увиразнення мовлення Засобами лексико-синонімічного увиразнення є слова та форми слів у лексичному запасі національної мови,......
- Звуковий повтор Звуковий повтор – основний принцип художньої, переважно поетичної, фоніки, зумовлений евфонічною природою української мови та вимогами культури поетичного мовлення. До З. п. належать не лише випадки ушляхетненої інструментації (алітерація, асонанс),......
- Перифраз, Перифраза Перифраз, Перифраза (грецьк. periphrasis – описовий вираз) – мовний зворот, який вживається замість звичайної назви певного об’єкта і полягає в різних формах опису його істотних і характерних ознак. П. можуть......
- Скорочено – РІЧНИЙ ПІСОК СЛІДОК НОГИ ТВОЄЇ… – ЄВГЕН ПЛУЖНИК Річний пісок слідок ноги твоєї І досі ще – для мене! – не заніс… Тремтить ріка, і хилиться до неї На тому березі ріденький ліс… Не заблукають з хуторів лелеки,......
- Скорочено – ПРО ВІТЕР Молотив один господар зерно. А як змолотив, розпочав віяти його. Але вітер постійно йому заважав: стане чоловік на тому боці, і вітер також по тому боці дме; стане на іншому......
- Абревіатура Абревіатура (італ. abbreviatura від лат. abbrevio – скорочую) – скорочення слова чи словосполучення, вживане в усному та писемному мовленні (мо’- замість може, і т. п. – і таке подібне тощо).......
- Скорочено – МОЛЮСЬ і ВІРЮ… – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ Молюсь і вірю. Вітер грає І п’яно віє навкруги, І голубів тремтячі зграї Черкають неба береги. І ти смієшся, й даль ясніє, І серце б’ється, як в огні, І вид......
- Дивний мрійник з очима дитини і розумом філософа Матеріал уроку. Павло Тичина “Як Дуб із Вітровієм бився”. Мета. Ознайомити учнів із життям та творчістю Павла Тичини; викликати інтерес до його віршів; зацікавити змістом віршів; навчити стежити за логікою......
- Каталектика Каталектика (грецьк. kataliktik – усічення, скорочення, від katalego – припиняю, закінчую) – розділ метрики, де висвітлюються ритмічні закінчення віршового рядка – клаузули, які розмежовують його з наступним. Сучасні віршознавці визначають......
- Баєчка Баєчка – різновид байки, невеличкий, здебільшого віршований гумористичний чи сатиричний твір. Розвиток Б. пов’язаний передовсім з іменем Л. Боровиковського (1809-89), автора збірки “Байки й прибаютки”, в якій чільне місце було......
- Пролог збірник “Пролог” – збірник житій святих, легенд, повчань, патериків, дидактичних оповідань, розташованих у календарному порядку відповідно до церковних свят. Складений у Київській Русі. Назва виникла помилково: упорядник-редактор вступну статтю Синаксара –......
- Під чужим небом – ЄВГЕН МАЛАНЮК Скорочено 1 Не треба ні паризьких бруків, Ні Праги вулиць прастарих: Все сняться матернії руки, Стара солома рідних стріх. Все сниться гук весни і вітер. Веселий вітер світлих літ. А тут......
- Дивовижний художник Малян (за китайською народною казкою “Пензлик Маляна”) 5 клас КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ Дивовижний художник Малян (за китайською народною казкою “Пензлик Маляна”) Чи завжди збуваються мрії? Мабуть, що так, якщо цього дуже забажати. Хлопець Малян хотів малювати, але......
- Штрихова стилістика “Штрихова стилістика” – заміна довгих описових періодів лаконічною фіксацією зображення, міркувань оповідача або персонажа. Швидка зміна переживань та настроїв передається стислими “мазками”, “штрихами”. Задля цього використовуються номінативні мовні конструкції, дієслівні......
- Про вітер Скорочено Один господар змолотив зерно й почав його віяти. А вітер усе йому заважав. От чоловік і кинув спересердя у нього ніж. Вітер щез, але чоловікові перестало таланити: за що не......
- Ніч… а човен – як срібний птах!.. скорочено – Євген Плужник Ніч… а човен – як срібний птах!.. (Що слова, коли серце повне!) …Не спіши, не лети по сяйних світах, Мій малий ненадійний човне! І над нами, й під нами горять......
- СИНЕКДОХА Синекдохою (грец. συνεκδοχή, від σύν – разом і εκδοχή – переймання) називається різновид метонімії, в якій відбувається перенесення значення з цілого на його окрему частку. Наприклад: “З баталії в ліс......
- АНАКОЛУФ >Анаколуф (від грец. άνακόλουθον – неправильність, непослідовність) – це стилістична фігура, побудована з порушенням граматичної узгодженості між словами, членами речення. Наприклад: “На сто колін, перед стома богами // Я падаю:......
- Як ми потрапили під грозу (твір-розповідь про випадок із життя) Як ми потрапили під грозу (твір-розповідь про випадок із життя) Якось теплим вересневим днем ми з друзями ходили до лісу. Припікало гаряче сонечко. Над нами світилося прозоре й чисте блакитне......
- Амебейна композиція Амебейна композиція (грецьк. amoibdios – взаємний) – будова художнього твору за принципом смислового та синтаксичного паралелізму, повторення композиційно важливих частин (фрагментів, образів, стилістичних прийомів тощо), де обидві теми викладаються, набуваючи......
Апокопа