|  | 

Астролог – ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ Скорочено

У нього палка потреба, у нього жадання слізне: окраєць нічного неба піймати у фокус лінзи… Бо він живе на горищі, а там сутерени вищі: у сутінках – мерехтіння і сонце межує з тінню. Він дивиться тільки вгору, і небо лоскочуть вії, коли в полудневу пору від кухні смаженим віє. Над містом літають птахи, а поруч із ними “ахи”,

Коли роззявлять на площі голодні роти бідолахи. Земля собі пілігримить, кружляє собі й кружляє, а хтось нові пелерини на осінь собі замовляє – а він живе на горищі (там зимно, там вітер свище),

Але насправді з горища небесна ковбаня ближча. У нього маєтків немає – згори в декольте заглядає, а в місті вічність минає не так, як він загадає. (Балконне крило ажурне й сентиментальне, мов танго, обжив бароковий янгол – створіння пухке й безжурне). І взявши голову в руки, він крикне собі з розпуки: “Чого я марную роки?! Візьму попід руку Юзьку,

Піду в пивничку на Руську, забуду святі мороки! Забуду святі мороки…”

Коментар Він живе у кімнатці на горищі, де дме вітер і холодно. Але для нього найвище щастя – “окраєць нічного неба піймати у фокус лінзи” й поолинути думкою до зірок, намагаючись вичитати в них людську долю. Інколи він сумнівається, впадає у розпач, вирішує жити “як усі”, не марити зірками. Та, мабуть, він не зрадить ні себе, ні свого неба в зірках – своєї мрії.




Астролог – ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ Скорочено