Авторська казка для дітей “Лисиця-обманниця”
<
p>Зайшла якось лисиця в поле, зробила курку з соломи. Тикнула їй з червоного маку гребінець, з палички – дзьоба, а з чорних ягідок – вічка. Вийшла курка як жива. Заховала лисиця курку за пазуху та й біжить з нею.
А назустріч їй вовк, голодний, аж очі виблискують.
<
p>- Гей, лисице. – каже. – а чи нема в тебе чогось поїсти? Що ти там ховаєш?
<
p>- А тобі яке діло? Якщо є, то тобі не дам!
<
p>- Давай, бо відніму! Я сильний!
<
p>- Я спокою не знала, здобичі шукала! Одну курку лише добула, та й ту віднімає, бусурман! – заголосила лисиця. – Ну, тоді дай мені що-небудь на заміну.
<
p>- Що б тобі таке дати? Хіба що порожній жбан з-під меду. Вкрав у мужика на пасіці, а до чого мені він?
<
p>- Згодна. – каже лисиця.
<
p>Віддала вона солом’яну курку, схопила жбан, тільки її й бачили. А вовк тільки встромив зуби у курку – як солома й посипалася.
<
p>Біжить лисиця зі жбаном, а назустріч їй ведмідь.
<
p>- Куди біжиш, лисице? Що несеш?
<
p>- Ага, так я усім про це й розказала!
<
p>- Кажи, що маєш, бо все одно відніму!
<
p>Лисиця давай голосити:
<
p>- Я спокою не знала, здобичі шукала! Потом, кров’ю здобула меду жбан, ледве тягну, а тепер ти, бусурман, єдине віднімаєш! Ну, дай мені хоч щось на заміну.
<
p>Ведмідь потилицю почухав та й каже:
<
p>- За цілий жбан меду я ладен душу запродати. Оце щойно вкрав у мужика рябу козу, та вона мені на один зуб. Бері ту козу, а я хочу медком поласувати!
<
p>- Згодна. – каже лисиця.
<
p>Узяла вона козу за вервечку та майнула з нею, тільки їх в кущах і бачили.
<
p>Ведмідь мерщій до жбану, медком поласувати, а жбан порожній!
<
p>А лисиця привела козу на ярмарок. Обступили її мужики, дивуються. А лисиця торгується, продає козу тому, хто найдорожче заплатить.
Продала вона козу, гроші лапою зажала та підходить до мужика-візниці.
<
p>- Довези мене. – каже. – до міста.
<
p>Мужик погодився, взяв з лисиці за провіз гроші. Сіла лисиця на воза, мужик стьобнув коня, а лисиця з возу зіскочила, та тільки її й бачили.
<
p>Біжить лисиця дорогою та радіє:
<
p>- Надурила! Надурила! Всіх я сьогодні пообманювала!
<
p>ЇЇ люди питають:
<
p>- Кого ти обманила?
<
p>- Усіх! Вовкові підсунула солом’яну курку! У ведмедя козу за порожній жбан вициганила! А тепер мужика надурила – гроші йому дала, а з ним на возу не поїхала! Обманила!
Надурила!
Твір на тему: Авторська казка для дітей “Лисиця-обманниця”
Авторська казка для дітей “Лисиця-обманниця”