Багатоголосся, або Полілог (грецьк. роlу – багато та logos – слово) – розмова, в якій водночас бере участь чимало співбесідників; художньо-стилістичний прийом, використовуваний у різних літературних жанрах, передовсім у прозових та драматичних, насичений репліками, вигуками, зауваженнями тощо, поданими у творі без вказівки на персонажа. Подеколи Б. вживається і в ліриці, посилюючи її експресивні зображально-виражальні можливості: – Я друг народу! – Навіть у Спінози, Сторінка сорок сьома, унизу Примітка третя…
– Хвальний наш колега, . Мені здається… – ..Я беру життя, Я п’ю його із чаші золотої… – Антоне! Просто п’єш денатурат,
Та ще й не з чаші, а… – Страшенно впали Радянські гроші… – Ще в Едгара По Музика віршу… – Жорж! Який нахаба! * Узавтра в п’ять…
Ні, ні,.. – Ах, ці жиди! – Аліно Карлівно! Я хтів купить Для Люсі поні… (М.
Рильський).