Михайло Слабошпицький назвав роман Ліни Костенко “Маруся Чурай” енциклопедією життя українського народу середини вісімнадцятого століття. Це енциклопедія народних звичаїв, традицій і, звичайно ж, народних характерів, типів. Герої роману у віршах Ліни Костенко живуть і діють у відблиску всеохоплюючого образу – історичної України, що піднялась на священну війну за свої права, державність і незалежність. Майже всіх героїв роману можна поділити на дві групи: міщанство і козацтво. Багатство внутрішнього світу, моральні принципи, світогляд героїв твору виявляються в ставленні цих людей до Марусі під час суду.
Це люди “різного коша”. Представниками міщанства в творі є мати Грицька, Галя Вишняківна з батьком. Для них незрозумілі болі та переживання такої незвичайної дівчини, як Маруся. Все небуденне, відірване від земних турбот, викликає в них непорозуміння, недовіру, навіть острах. Найкращі риси українського національного характеру втілено в людях лицарського гатунку – козаках.
Усі запорожці мають спільні риси: відданість козацькій присязі, побратимству, відчайдушну хоробрість, духовне благородство, але кожний з них – це яскрава індивідуалізована постать. Близьким до ідеалу справжнього козака змальовано Івана Іскру. Внутрішня культура героя, душевне благородство виказують себе у кожному порусі його душі, у кожному вчинку.
Маруся для Іскри – не просто дівчина, вона для нього символ України, легендарна українська пісня: Ця дівчина не просто так, Маруся. Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа!
Справедливою, відчайдушною душею приваблює читача Лесько Черкес. Для нього, гарячого і норовистого, найважливіше – вірність обов’язку. Символом незламності духу народного виступає в творі дід Галерник. Саме він своїми оповідями про лицарські подвиги виховав у Марусі зацікавлення історичним минулим України. Він не тільки володів шаблею, а мав хоробрість і незбориму велич духу, здатну підкоряти собі як друзів, так і ворогів.
Ще один незабутній образ роману Ліни Костенко – образ дяка – мандрівного філософа, людини освіченої, наділеної добрим серцем і великою душею. Він зумів обігріти пошматовану душу Марусі – зовсім незнайомої для нього людини. Дяк виступає у творі символом народної мудрості, носієм неписаної історії нашої країни. Носієм справедливості виступає у творі великий гетьман України Богдан Хмельницький.
Саме його воля і мудрість вирішили долю Марусі Чурай. Що ж до головної героїні твору – Марусі, – то в її образі втілено найкращі риси українських жінок – вірність материзні, вірність даному слову, вірність коханню. У своєму романі у віршах “Маруся Чурай” Ліна Костенко виявила себе талановитим майстром зображення персонажів, яскравих характерів представників нашого народу. її роман – це твір про народ і для народу.