|  | 

Балада про вузлики – ІВАН ДРАЧ Скорочено

Була колись у мене баба Корупчиха.

Мені і досі її руки світять. Була баба Корупчиха темна, неграмотна, Мені і досі її руки світять. Пекла баба Корупчиха пироги з калиною, Мені і досі світ без неї темний.

Хто був голодний – приходив до Корупчихи.

Вона кожного вузликом наділяла. Хто був холодний – грівся у Корупчихи І виносив од неї вузлик у пазусі. Хто був безсовісний, той лишався безсовісним.

А вона кожного вузликом наділяла.

Як насняться мені сни чорнющі – Прийде Корупчиха, розв’яже вузлик, Як насняться мені сни солодкі з калиною, Прийде Корупчиха, зав’яже їх у вузлик. Дуже журиться баба Корупчиха в могилі,

Руки їй склали, не може зв’язати вузлика. Я не вірю у скатерки-самобранки, Вірю у вузлики баби Корупчихи. Сам їх бачив, сам їх розв’язував І зав’язав їх навіки у пам’яті.

А Корупчиха білою хустиною запиналася, Вузлика під шию ніколи не зав’язувала, А сховали її у позиченій хустці, Бо свої вона у вузлики пов’язала…

Коментар

Баба Корупчиха, героїня вірша І. Драча, все життя прожила для людей – допомагала їм, розраджувала, “в’язала вузлики” з пиріжками для голодних, перебирала на себе болі й турботи тих, хто до неї йшов. Тільки для себе нічого не надбала. Тому й сниться все життя, ліричному героєві балади ця безкорислива жінка, як символ доброти, і її вузлики з пиріжками з калиною здаються йому кращими за їжу казкової “скатерки-самобранки”.

Поезія побудована в епічній, сюжетній манері, сповнена глибокого філософського змісту, роздумів про добро, совість, безкорисливість і сам смисл життя.


Твір на тему: Балада про вузлики – ІВАН ДРАЧ Скорочено




Балада про вузлики – ІВАН ДРАЧ Скорочено
Copyright © Школьные сочинения 2019. All Rights Reserved.
Обратная связь: Email