|  | 

Безмежнеє поле в сніжному завою. – ІВАН ФРАНКО Скорочено

Безмежнеє поле в сніжному завою.

Ох, дай мені обширу й волі!

Я сам серед тебе, лиш кінь підо мною

І в серці нестерпнії болі.

Неси ж мене, коню, по чистому полю.

Як вихор, що тутка гуляє,

А чень утечу я від лютого болю,

Що серце моє розриває.

Коментар

У вірші “Безмежнеє поле…” І. Франко змальовує алегоричну картину життя – “безмежного поля”, досить суворого – “в сніжному завою” (уборі). Ліричного героя мучать “болі” – життєві негаразди. Єдиний товариш – це, можливо, поетичний талант, який може дати розраду, допомогти подолати відчай і жаль. Тому поет устами ліричного героя просить дати йому “обширу й волі” – свободи для творчості.

Як і кожна алегорична картина, ця може бути прочитана й по-іншому.




Безмежнеє поле в сніжному завою. – ІВАН ФРАНКО Скорочено