|  | 

Буковина

“Буковина” – українська громадсько-культурна газета, орган буковинських народовців. Виходила в Чернівцях заходом товариства “Руська бесіда” протягом 1885-1910 спочатку двічі на місяць, 1892-95 – як тижневик, 1895-97 – чотири рази на тиждень, згодом – тричі на тиждень. Протягом 1911-12 не виходила.

Два роки (1913-14) функціонувала під назвою “Нова Буковина”. 1915-18 під відновленою назвою виходила у Відні. Спочатку видавалася як “Часопись політична і наукова для народу руського”, згодом – “орган української поступової партії”, останні роки – “орган Союзу українських послів на Буковині”. Основним завданням ставила відображення життя, громадсько-культурного розвитку українців Буковини як частини українського народу. Відстоювала інтереси різних верств населення краю, їх конституційні права, духовні устремління, утверджувала ідеї національної єдності буковинців, закарпатців, галичан і наддніпрянських українців.

Важливу роль у становленні і функціонуванні часопису відіграли письменники, літературні критики, вчені: Ю. Федькович, який був першим її редактором (1885-88), публіцист, один з активних авторів І. Тимінський, педагог-літератор, один з редакторів “Б.” О. Попович; а також – П. Кирчів, С. Дашкевич. На новий рівень часопис підніс О. Маковей, об’єднавши навколо видання чимало талановитих митців (Ольга Кобилянська, Д. Лукіянович, С. Яричевський, Т. Галіп, Євгенія Ярошинська, І. Карбулицький, С. Канюк та ін.). У газеті друкувалися його оповідання “Клопоти Савчихи”, “Вуйко Дорко”, цикл іронічно-саркастичних віршів “Подорож до Києва”, десятки літературно-критичних нарисів про Ольгу Кобилянську, І. Франка, А. Чайковського та ін.

Регулярно газета вела рубрику “З життя”, під якою у дотепній гумористичній формі висвітлювалися наболілі громадсько-культурні питання. О. Маковей перетворив “Б.” наполовину в літературний Часопис. Завдяки йому тут вперше надруковано повість Ольги Кобилянської “Царівна”. Традиції Ю. Федьковича й О. Маковея продовжив Л. Турбацький, який очолював “Б.” у 1898-99. Йому належали розвідка “Іван Франко” (1898), оцінки “Літературно-наукового вісника”, творів Ольги Кобилянської.

З “Б.” тісно співпрацювали І. Крушельницький, О. Луцький, А. Кримський, Б. Грінченко, Я. Весоловський, В. Щурат, С. Смаль-Стоцький. Серед надбань газети – виступи О. Кониського, В. Самійленка, М. Черемшини, Г. Хоткевича, переклади творів багатьох зарубіжних письменників (О. Пушкіна, М. Лермонтова, М. Горького, М. Твена, Р. Бернса, Е. Золя та ін.) У перекладі В. Сімовича “Б.” надрукувала роман Л. Толстого “Воскресение” (“Відродження”), Часопис знайомив своїх читачів із творами різних художніх напрямів, у тому числі модерністських (О. Луцький, Б. Лепкий, П. Карманський та ін.). З приводу тих чи інших публікацій “Б.” зав’язувалися дискусії, у яких брали участь М. Драгоманов, О. Маковей, І. Франко, Леся Українка.

У газеті дебютували Д. Загул та В. Кобилянський (“Нова Буковина”, 1913). “Б.” мала літературно-наукові додатки – два випуски збірника “Зерна” (1887-88), тижневик “Неділя” (1895).




Буковина
Обратная связь: Email