|  | 

Цар Плаксій та Лоскотон скорочено – Василь Симоненко

Цареве сімейство Там, де гори і долини, Де гуляє вітровій, – Там цвіте краса-країна З дивним ім’ям Сльозолий. І колись в країні тій Був на троні цар Плаксій, Голова його мов бочка, Очі – ніби кавуни. В Плаксія було три дочки І плаксивих три сини. Цілими днями царева родина плакала.

Плаксій пив дитячі сльози й наказував гвардії сльозівців карати тих, хто сміється. Дядько Лоскотон Але в тому диво-царстві, Зневажаючи закон, Жив у мандрах і митарстві Добрий дядько Лоскотон. Він приходив кожний вечір – Хай чи дощ іде, чи сніг – До голодної малечі І усім приносив сміх.

Мав він вдачу теплу й щиру, Ще й лукавинку в очах. І була накидка сіра В Лоскотона на плечах. Там, де він з’являвся, панував сміх.

Тому гвардійці царя полювали за ним. Арешт Лоскотона Розізливсь тоді Плаксій – Цар країни Сльозолий. Гнівно він іукнув із трону: “Гей, ледачі сльозівці! Хто впіймає Лоскотона, Буде муж моїй дочці!” Підлий капітан Макака спіймав Лоскотона і привів у Плаксоград. Весілля в палаці Лоскотона посадили За вузенькі грати, А в палаці порішили: – Час весілля грати… – Плаксій радів, що схопив Лоскотона й пишався собою та зятем.

Звільнення Лоскотона Та поки гуло весілля, То п’яниці вартові Напились якогось зілля Та й поснули у траві. А вночі йшли до в’язниці Батраки й робітники, Щоб звільнити із темниці Лоскотона на віки. Робітники захопили палац царя.

Лоскотон залоскотав Плаксія – той лопнув і помер від сміху. Його сімейство розбіглося хто куди. А Макака-забіяка З’їв себе із переляку.

Так веселий Лоскотон Розвалив поганський трон. Сам же він живе й понині, Дітям носить щирий сміх В розмальованій торбині, В пальцях лагідних своїх.

VK. init({apiId: 2798153, onlyWidgets: true}); VK. Widgets. Comments(“vk_comments”, {limit: 20, width: “790”, attach: “*”});


Твір на тему: Цар Плаксій та Лоскотон скорочено – Василь Симоненко




Цар Плаксій та Лоскотон скорочено – Василь Симоненко
Copyright © Школьные сочинения 2019. All Rights Reserved.
Обратная связь: Email