Чарлз Діккенс (1812-1870)

ДО ОДВІЧНИХ ЧЕСНОТ

Милосердя, співчуття, щедрість – ось на що мав би я спрямувати свою діяльність.

Чарлз Діккенс

Мандруючи світом літератури, ми потрапляємо до Англії. На півдні країни поблизу міста Портсмут народився Чарлз Діккенс – письменник, слава якого живе далеко за межами британських островів.

З дитинства він був наділений дивовижною спостережливістю і даром перевтілення. Хлопчик підмічав у людях їх найхарактерніші риси і, як справжній актор, передавав манеру поведінки, жести, інтонації. У родині часто влаштовували домашні спектаклі, неодмінним учасником яких завжди був Чарлз. Однак найбільше його захоплювали книжки: “Робінзон Крузо” Дефо, “Дон Кіхот” Сервантеса, збірка арабських казок “Тисяча й одна ніч”. Малий Діккенс годинами пропадав у кімнаті, де знаходилась бібліотека.

Пізніше письменник напише в одному з автобіографічних творів: “З цієї дорогоцінної для мене кімнатки виходила славна рать1, щоб скласти мені компанію”. Так поетично він говорив про своїх уявних друзів – літературних героїв, які захоплювали його дитячу фантазію.

Однак реальна дійсність надзвичайно рано вирвала хлопчика з чарівного світу театру та літератури. Коли йому виповнилося десять років, збідніла сім’я Діккенсів переїхала до Лондона. Батько не міг повернути позичені гроші і потрапив до боргової в’язниці. На плечі малого мрійника і фантазера лягли зовсім не дитячі проблеми. Розповідаючи про ці часи в біографії Діккенса, літературознавець Ніна Михальська зауважує: “У житті кожної людини бувають періоди, коли її характер піддається важким випробуванням. Іноді це стається в дитинстві. І той, хто витримає, сміливо йде по життю далі, стаючи сильнішим, ніж був”.

Найважчим випробуванням для Чарлза стала робота на фабриці. У темному вологому приміщенні він змушений був по 10-16 годин на день наклеювати етикетки на банки з ваксою. “Так почалось моє рабство”, – з болем згадував про свої страждання письменник. Відлуння тих страшних років відчутне в написаних ним “Пригодах Олівера Твіста” – творі про самотнього хлопчика, якому, як і Чарлзу, доля приготувала численні життєві випробування.

1 Рать – тут переносно: величезна кількість кого-небудь.

Однак, незважаючи на бідність, голод, непосильну працю, Діккенс зберіг віру у дива, бажання дарувати людям милосердя, співчуття і щедрість. Яскраве свідчення тому – “Різдвяна пісня в прозі”.

1. Які риси характеру Діккенса сприяли його становленню як письменника?

2. Матеріал для своїх творів англійський письменник черпав насамперед із досвіду, набутого, за його словами, “в роки навчання в Школі Життя”. Як ви розумієте такий вислів?

3. Пригадайте факти з життєпису Антона Чехова. Чим доля російського письменника перегукується з долею Чарлза Діккенса?

Цікаво знати

Англійці особливо люблять Різдвяні свята, в яких втілено всю чарівність домашнього затишку. Пригадаймо англійське прислів’я: “Му home is my castle” (“Мій дім – моя фортеця”). Таке відчуття особливо сильне в негожу зимову ніч, коли у фортеці опущено фати й піднято міст.

З давніх часів у святкову різдвяну ніч англійці збираються біля каміна. їх зігріває його вогнище – пурпурове серце домівки, прикрашеної гілками гостролиста (вічнозеленого куща з колючим листям і червоними ягодами).

Різдво було найулюбленішим святом і Чарлза Діккенса, коли в його власному домі панували веселощі й дружелюбність.

У різдвяні дні 1843 року Діккенс увійшов в будинки англійців… Він сів з ними біля святкового вогнища, спробував їхню фаршировану яблуками гуску й прикрашений різдвяною гілкою гостролиста пудинг1. Письменник, як і годиться святковому гостю, приніс подарунок – казку з привидами й духами, названу “Різдвяною піснею в прозі”.

За Леонідом Гамбургом.

“Гулівер, Аліса, Вінні-Пух і всі-всі-всі: Запрошення в англійську дитячу літературу”

1Пудинг – запіканка з рису чи інших круп або макаронів з різними приправами (національна англійська страва).