У метафорі слова поєднуються між собою за принципом схожості, а в метонімії – за принципом логічної залежності. Метафору можна перетворити на порівняння, а метонімію – ні, її можна лише доповнити. Наприклад, вираз “сніг грає на сонці самоцвітами” легко трансформується у порівняння – “сніг грає на сонці, як самоцвіти”.
На відміну від метафори, що здатна зближувати, на перший погляд, найвіддаленіші поняття, предмети, явища, метонімія грунтується лише на тих зв’язках, які існують у реальності. Саме в цьому і полягає сила її впливу на читача: вона творить ефект його присутності в художньому світі.
Ну от і все. Б’є барабані
Мовчить юрба. Завмер майдан.
А. Малишко
Поділ розсипавсь при воді,
І торгував, і сонно метушився.
П. Тичина
Отже, в основі метафори лежить ототожнення схожих явищ, а в основі метонімії – заміна понять, між якими існують тісні зв’язки.