|  | 

Чорна райдуга скорочено – Микола Вінграновський

Спалив я з вами літечка миттєві, Хто ж дасть мені хоч ніч із тих ночей? Із тих одвертостей хоч крихітливу крихту? Ніхто не дасть!

Бо й я згорів у них, Ви ж будете ще жить – пектись в моєму слові, Бо ви – брехня! Ви – маскарад любові! Ви чорна райдуга небесних літ моїх…

…У чорної райдуги біле тіло І чорні очі, як сто криниць. У чорної райдуги небо згоріло, І райдуга впала на землю ниць. У чорної райдуги в пальцях вітер І кров голуба – в крові небо сія.

І телефон біля ліжка, і квіти. Квіти мої, і за квітами – я.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Твір на тему: Чорна райдуга скорочено – Микола Вінграновський




Чорна райдуга скорочено – Микола Вінграновський
Copyright © Школьные сочинения 2019. All Rights Reserved.
Обратная связь: Email