|  | 

ЦИВІЛІЗАЦІЯ, ПО КРИХТІ СКЛАДЕНА ОДНІЄЮ ЛЮДИНОЮ – Гімн цивілізованій прагматичній людині та її праці

Уроки зарубіжної літератури 6 клас

Урок 37

ЦИВІЛІЗАЦІЯ, ПО КРИХТІ СКЛАДЕНА ОДНІЄЮ ЛЮДИНОЮ

Тема: Гімн цивілізованій прагматичній людині та її праці.

Найвищий ступінь людської мудрості – це вміння пристосуватися до обставин та зберігати спокій всупереч зовнішнім грозам.

Д. Дефо

Мета: дослідити особливості сюжету й жанрову своєрідність роману, з’ясувати, як перипетії долі героя вплинули на його характер; розвивати усне мовлення, аналітичне й асоціативне мислення, дослідницькі здібності, вдосконалювати культуру спілкування; виховувати вдумливого читача, інтерес і повагу до літературної спадщини та культури інших народів; впевненість у своїх силах, у можливості бути успішним у навчанні, бути повноцінним учасником спільної роботи; толерантне ставлення до інших.

Обладнання: портрет Даніеля Дефо, виставка творів письменника, репродукція графічної роботи Т. Шевченка “Робінзон Крузо” (1856), “Щоденник читацьких спостережень”, словники іншомовних слів, літературознавчі словники, чисті “Партнерські аркуші”, призначені для співпраці в парах, добрий настрій.

Тип уроку: систематизація знань.

Хід уроку

1. Мотивація навчання.

Учитель озвучує тему уроку, пропонує її записати й висловити свої ідеї та передбачення щодо того, про що йтиметься протягом уроку. Учням пропонується самостійно сформулювати мету / завдання уроку, обговорити її (їх) в парі, записати на “Партнерському аркуші” та оприлюднити. Ідеї учнів коригуються вчительськими поясненнями та уточнюються.

2. Евристична бесіда на основі запитань до тексту.

1. На основі прочитаного спробуйте сформулювати тематику та визначити кілька проблем, порушених у романі “Робінзон Крузо”. (Орієнтовні теми, які можуть виокремити учні: Людина на шляху самопізнання; Людина в пошуках себе; Людина в пошуках щастя; Людина і природа тощо. Орієнтовна проблематика: проблема батьків і дітей, проблема виживання, самотності, проблема життєвих цінностей, проблема співіснування представників різних культур, взаєморозуміння між людьми тощо).

Ключові поняття, пов’язані з темами та проблематикою роману, виписуються на дошці. У разі необхідності вчитель може звернутися до них під час уроку.

2. Уявіть себе на місці Робінзона й детально опишіть “своє” житло.

3. Спробуйте проаналізувати роль, яку відіграє епізод, де Робінзон у каюті розбитого корабля знаходить гроші (золоті й срібні монети). (Цінності людини змінюються залежно від обставин, у яких вона знаходиться. Окрім того, епізод свідчить про те, що Робінзон не розгубився й оптимістично налаштований на порятунок у майбутньому).

4. Зверніться до “Щоденників читацьких спостережень” і пригадайте, які ознаки документальної прози були нами зазначені. Тепер перечитайте фрагмент тексту (с. 86), починаючи зі слів “Лежала ця місцина..” й закінчуючи словами “…було не більше як шість дюймів”.

За цим уривком спробуйте доповнити перелік засобів, з допомогою яких автор намагається надати своїй оповіді максимальної достовірності. (Опис подій зводиться до їх переліку; навмисне уникнення тропів; відсутність зображення почуттів). Спільні спостереження учні занотовують.

5. Якщо ми торкнулися питання про зображення почуттів у романі, то звернемось до тих рідкісних у тексті мотивів, що пов’язані з ними. (“Яке ж було моє здивування, коли ще через кілька тижнів я побачив десять – дванадцять колосків…”; “Неможливо висловити, як збентежило мене це відкриття!”; “Думка ця трохи зворушила мене і викликала сльози”; “Я був щасливий від свідомості, що таке велике диво природи сталося заради мене…”. Як бачимо, автор не забуває, що Робінзон – простий моряк, який про свої почуття не ладен розповісти. Замість зображення почуттів ми маємо лише вказівки на них.

Натомість Робінзон багато розмірковує. У його роздумах нерідкими є афористичні вислови (“У нас завжди знайдеться якась утіха, яку в рахунку добра та зла треба записати на прибуток”; “Час та нужда роблять з людини майстра на всі руки” ).

6. Звідки ми дізнаємося про міркування Робінзона? (Зі щоденника ).

7. Що нагадує початкова форма щоденника Робінзона, коли усі негаразди й радощі він розглядає, мов витрати й прибутки, розподіляючи усе на дві колонки: “Зло” й “Добро”? На що розраховує автор при цьому? (Щоденник нагадує корабельний журнал або бухгалтерську книгу, в якій ведеться облік комерційних справ. Автор “дозволяє” Робінзону вести записи так, як це робила б людина, досвідчена у торговельній справі.

Це переконує в правдивості викладеної історії).

8. Яку роль відігравав щоденник у житті героя? Чим цей щоденник був:

– для Робінзона?

– для читача?

– для автора?

(Для Робінзона він був засобом подолання відчаю й туги, він вів його, “…щоб висловити все, що мене мучило й гризло, і цим хоч трохи полегшити свою душу”. Для читача – можливістю поставити себе на місце героя й відтворити в уяві картину його життя. Для автора – це засіб переконати читача у справжності історії, яку він викладає).

Переглянемо тепер занотовану до “Щоденника читацьких спостережень” усю сукупність рис документальної прози, ілюзію якої майстерно створює Дефо:

– точна вказівка географічної назви і координат катастрофи у заголовку твору;

– зауваження про приналежність авторства переказу очевидцю й учаснику зображених подій;

– зауваження про точний час перебування потерпілого на острові (28 років, 2 місяці, 19 днів);

– фактичне, документальне підгрунтя роману (прообраз Робінзона – реальна людина, Александр Селкірк, шотландець, що провів 4 роки на безлюдному острові);

– оповідь від 1-ї особи;

– замість описів перелік подій;

– відсутність зображення почуттів (“Я не здатен описати, як збентежена була моя душа”; “Неможливо описати справлене на мене враження”);

– уникнення художніх засобів зображення;

– форма щоденника.

Слід повідомити, що поява документальних описів подорожей передовсім зумовлювалася господарськими потребами, необхідністю набути досвіду й навичок у складній та небезпечній справі мореплавства. Подібними книгами користувалися як путівниками, за ними навіть складалися та виправлялися географічні карти, формувалася думка про економічну й політичну вигідність утворення нових колоній могутніми державами. Так чи інакше, за часів Дефо книги про подорожі претендували переважно на точність, а не на художність; у таких книгах тільки починали з’являтися елементи вигадки, бо таке не було корисним і не мало попиту, бо не відповідало потребам свого часу. Тому винятковість книги Дефо полягає в тому, що вона, з’явившись у такий своєрідний, зламний для жанру роману період, ніби підбила підсумки попередніх досягнень літератури, завершила поступове накопичення вигадки в тогочасній прозі й перетворила її з документальної літератури на справді художню.

Спираючись на свій грунтовний журналістський та поетичний досвід, Дефо й підкупив своїх читачів переконливою простотою зображення реальних подорожей та цікавістю вигадки.

9. До чого ще звертався Робінзон, коли його охоплювали туга й відчай? До чого взагалі звертається людина, коли їй бракує власних сил? (До Бога й Біблії).

3. Робота з ілюстраціями. Твір – мініатюра (опис) за репродукцією Т. Шевченка “Робінзон Крузо”.

Розвиваючи тему популярності роману Дефо, вчитель привертає увагу учнів до репродукції графіки Т. Шевченка. Можна повідомити про те, що український поет і живописець із цікавістю ставився до роману англійського письменника, варіант його французького перекладу подарував племінниці (Фросині Варфоломіївні, дочці троюрідного брата), був знайомий із перекладачем Карсаковим, а в своїй автобіографічній повісті “Художник”, згадуючи про роман, висловив думку про те, що людина може протистояти силі обставин.

Учні, доповнюючи один одного, описують та характеризують образ Робінзона, яким його побачив Т. Шевченко.

4. Застосування та розвиток набутих знань. “Щоденник подвійних нотаток”.

Скориставшись із досвіду Робінзона щодо ведення щоденника, перелицювати його на “Щоденник подвійних нотаток”, розділивши для цього сторінку зошита навпіл і в лівій колонці записуючи необхідні образи, а в правій – їхнє значення або роль, яку вони відіграють у творі.

– Від чого найбільше потерпав Робінзон? (Від самотності).

– Що позитивного для Робінзона в цьому було? (Він оволодів багатьма професіями). Якими зокрема? Що він змушений був робити? Із чого розпочав і чим продовжив?

Щоденник подвійних нотаток

Біблія Духовна опора, джерело надії на спасіння й віра у подолання всіх незгод; книга, що може замінити співрозмовника й задовольнити потребу в спілкуванні

Самотність Примусила пройти шлях:

1. Збирача (герой зібрав усі корисні речі з корабля й збирав усе те, що пропонувала йому природа);

2. Мисливця й риболова;

3. Скотаря;

4. Хлібороба;

5. Ремісника;

6. Рабовласника;

7. Засновника колонії (пізніше, коли на острові з’являються інші люди)

– Що вам нагадує пройдений Робінзоном шлях? Які асоціації він викликає? (Це нагадує історію поступального розвитку людства – від його первісного стану, коли воно було беззахисним перед стихійними силами природи, до цивілізованого. Це нагадує замальовку шляху прогресу суспільства).

– Яким художнім прийомом знов скористався Дефо, що надало його твору такого глибокого переносного значення? (Алегорією. Це друга алегорія в романі – алегорія суспільного прогресу, що досягається наполегливою працею).

– З’ясуйте, як змінювалися стосунки героя з природою в міру того, як він боровся за своє існування. У ліву колонку “Щоденника подвійних нотаток” впишемо слово “природа”, а в правій окреслимо ті значення, які вона мала для Робінзона з початку його перебування на острові й далі.

Щоденник подвійних нотаток

Біблія Духовна опора, джерело надії на спасіння, віра у подолання всіх незгод; книга, що може замінити співрозмовника й задовольнити потребу в спілкуванні

Самотність Примусила пройти шлях:

1. Збирача (герой зібрав усі корисні речі з корабля й збирав усе те, що пропонувала йому природа);

2. Мисливця й риболова;

3. Скотаря;

4. Хлібороба;

5. Ремісника;

6. Рабовласника;

7. Засновника колонії (пізніше, коли на острові з’являються інші люди)

Природа Спершу – ворог (корабельна катастрофа; блискавка, що могла знищити порох; землетрус, від якого Робінзон ледь не загинув). Далі – товариш, джерело життя (рибальство, полювання, розведення домашньої худоби). Нарешті – краса світу (“Я був так вражений цією долиною, що провів там майже весь кінець липня “)

– Як ви вважаєте, завдяки чому Робінзону вдалося подолати всі труднощі, які випали на його долю, та острів Відчаю перетворити на острів Надії? (Завдяки волі до життя, розуму, а головне – величезній праці).

5. Робота з епіграфом. 3-хвилинне есе.

Зважаючи на епіграф до уроку, учням дається 3 хвилини на те, щоб письмово відповісти на запитання: Які з понять, обговорених сьогодні, на вашу думку, є найважливішими?

6. Підведення підсумків.

7. Домашнє завдання.

1. Прочитати роман “Робінзон Крузо” до кінця.

2. Завершити складання цитатного плану характеристики Робінзона.

3. Підготувати відповіді на запитання наприкінці тексту підручника (с. 100).




ЦИВІЛІЗАЦІЯ, ПО КРИХТІ СКЛАДЕНА ОДНІЄЮ ЛЮДИНОЮ – Гімн цивілізованій прагматичній людині та її праці
Обратная связь: Email