ДМИТРО ПАВЛИЧКО – Ліричні твори-роздуми

Літературне читання 4 клас – О. В. Науменко – Генеза 2015

КРАСА СВІТУ В ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ

ЛІРИКА

Ліричні твори-роздуми

Не завжди в ліриці передано почуття, переживання, викликані картинами природи. Є твори, у яких поет міркує над життєвими проблемами, власними вчинками, дає їм оцінку.

ДМИТРО ПАВЛИЧКО

Дмитро Павличко народився в 1929 році на Івано-Франківщині. Вірші поета ваблять чарівністю художніх образів, глибокими почуттями. Ліричний герой його творів уміє відчувати красу навколишнього світу, страждає, коли не може добром відповісти на добро.

ПЛЕСО

Люблю я заглядати в плесо,

Очима досягати дна.

Там щука блискає, мов лезо,

І погляд мій перетини.

Одначе я дивлюся знову:

А що там глибше, що на дні?

Діряву місяця підкову

Я бачу в синій глибині.

Це дивина: вода прозора,

По дну застелена блакить,

І щука – мов ракета скора,

Яка до Місяця летить!..

– Чим приваблює плесо ліричного героя? Що він бачить у ньому?

– Знайди в тексті вірша порівняння.

– Уяви, що “очима досягаєш дна”. Про все. що бачиш, спробуй скласти казку.

СИНИЦЯ

Синичка дзьобала сало,

Прив’язане до вікна,

А потім сала не стало,

Та все прилітала вона.

На скрипці грала під хатою,

Але не просила їди,

Бо стала сама багатою –

Минулися холоди.

І з вдячності вона грала,

Неначе скрипаль-корифей1.

А хата їй відповідала

Щасливим сміхом дітей.

1Корифе́й – видатний діяч науки, мистецтва тощо.

– Чому синичка прилітала до хати в холод і теплінь? Доведи свою думку рядками з вірша.

– Як поет описує спів синички? Прочитай. Про що вона, на твою думку, співає людям?

А тобі зокрема?

ЯБЛУКО

На галузці яблуко висіло;

Каменем я кинув – перебив

Гілочку, аж серце заболіло.

І навіщо я таке зробив?

Не подумав. Лютий недотепа.

За добро я розплатився злом.

І стоїть коло дороги щепа,

Наче птах з підстреленим крилом.

Яблунько моя зеленокрила,

Може, ти й заплакала тихцем.

Ти для мене яблуко вродила,

Я ж у тебе кинув камінцем!

Засихає перебита галузь1,

І в душі горить, немов батіг

Совісті, а яблуко зосталось –

Мій важкий, хоч недостиглий гріх.

– Який вчинок ліричний герой вважав гріхом? Чи зрозумів він, що вчинив погано? Доведи рядками з вірша.

– Як поет називає яблуньку, з ким порівнює, якими словами картає себе? Уяви, що яблунька вміє розмовляти. Склади казку, у якій вона розповідає про те, що трапилося.

– Переглянь прочитані вірші Дмитра Павличка У яких з них є рядки: “Діряву місяця підкову я бачу в синій глибині”, “Із вдячності вона грала, неначе скрипаль-корифей”?

– Як ти розумієш значення вислову за добро я розплатився злом? З якого він вірша? А як синичка віддячила людям за добро?

1 Га́лузь – тут: гілка, галузка.

Коли твір відкриває свої таємниці

Під нас читання розмірковую, уявляю, придивляюся, прислухаюся

ЗЕРНИНА

У пшеничній зернині більш як сто казок, –

У пшеничній зернині схований колосок.

А в тім колоску – півжмені зерна.

А з того зерна колоски довжеленні

Знову добуде сила земна.

А з тих колосків – решето зерен,

А з решета зерен – зерен мішки.

А далі, а далі світ ясен і зелен

Вінком обів’ють золоті колоски.

І хліб наш, і хлібом осяяна пісня,

І місто, й веселка нового моста,

І все те, що є і що буде опісля,

В зернині було і з зернини зроста.

– Простеж за думкою автора, для чого потрібна пшенична зернина.

– Прочитай вірш виразно, за допомогою інтонації передаючи життєствердний настрій вірша.

– Який малюнок ти намалюєш за виділеним рядком?

– Прочитай вірш Івана Драча. Визнач, якою темою він пов’язаний з віршем Дмитра Павличка.

ЕТЮД1 ПРО ХЛІБ

Яйце розіб’є, білком помаже,

На дерев’яну лопату – та в піч,

І тріскотітиме іскрами сажа2 –

Мініатюрна зоряна ніч.

1 Етю́д – невеликий твір, присвячений якому-небудь питанню.

2 Са́жа – чорна порошкова маса, кіптява.

На хмелі замішаний, видме груди,

Зарум’янілий, круглий на вид.

Скоринка засмалена жаром буде,

Аж розіграється апетит.

В підсохлому тісті кленова лопата

Вийме з черені1, де пікся в теплі, –

І зачарується білена хата

З сонця пахучого на столі.

1 Че́рінь – дно печі, де горять дрова, місце в печі для випікання хліба та варіння страв.

2 Бі́лена – хата біла, чиста; покрита розчином крейди, вапна.

– Яким тобі вдалося уявити випечений хліб, який запах відчути?

– Із чим його порівнює поет?

– Як ти думаєш, хто ж спік хліб? Чому поет говорить невизначено: розіб’є, помаже?

– 3 яких слів ти відчуваєш, що поет бачив і знає, як випікають хліб, милується випіканням хліба і вже спеченим буханцем?

Чи знаєш ти?

Щоб хліб був пухкий, тісто замішують на дріжджах або на хмелю. У давнину й навіть зараз у печі випікають хліб на черені або на капустяному листку на черені.

Учасників жнив у народі називали женчиками. Першою починала зажинок найстарша жінка. Їй дозволялося нажати початкового снопа. Якщо в родині була дівчина на виданні, то з його зерен мали спекти весільний коровай. Найстарша жниця заводила зажинкову пісню, і її підтримували інші:

Живо, женчики, живо

Дожинайте ниву.

Будемо плести віночки

З золотої пшенички…

З оповідання Василя Скуратівського

“Як у серпні дбаєм, так зимою маєм”

– Визнач за заголовком, яка тема вірша Степана Жупанина “Ходімо в поле, сину”. Чи бував (бувала) в полі?

ХОДІМО В ПОЛЕ, СИНУ

Ходім весною в поле,

Любий сину,

Там хліб живе

В зелено-свіжих врунах1.

Пшеничну, житню –

Будь-яку стеблину

Земля леліє2,

Тепла, щедра, юна.

Ходімо влітку в поле,

Любий сину,

Там хліб живе

У буйному колоссі.

Тужавіють, повнішають

Зернини:

Краси такої ти не бачив досі.

Ходімо в поле

В гожі3 дні та в сльоту4

Трудитися, мій сину,

На землі,

Щоб ти пізнав,

Якої праці й поту

Хліб коштує

На ниві й на столі.

– Для чого батько запрошує сина в поле? У яку пору року, у які дні? Прочитай.

– Що тобі захотілося зробити, прочитавши вірші про хліб у полі, у печі, на столі?

1 Вру́ни (ру́ни ) – молоді густі сходи посівів.

2 Лелі́яти – оточувати ласкою, піклуванням.

3 Го́жий – тут: сонячний.

4 Сльота́ – хмарна, сира погода з дощем або мокрим сніг.

Повтори і пригадай

– Пригадайте, які вірші називаємо пейзажною лірикою Які вірші Тараса Шевченка про природу ви читали раніше? З якими ознайомилися в цьому розділі? Які картини природи описує поет, які почуття вони в нього викликають?

– Виберіть вірш, намалюйте до нього малюнок і підпишіть рядками з вірша.

– Хто автори опису Дніпра? У якому творі передано наростання тривоги, відчуття могутності Дніпра, а в якому – замилування його красою і величчю? Доведіть рядками з творів.

– Хто автор віршів, у яких є рядки: “сипле, сипле, сипле сніг”; “зсипає зорі пригорщами в сніг”; “вода прозора, по дну застелена блакить”?

– Прочитайте виразно вірш, у якому є рядки: “Місяченько світло і рожеве, й срібне кида-розсипає”? Хто автор вірша?

– У якому вірші Лесі Українки сосна розмовляла з вітром весняним? Прочитайте його.

– Якою темою об’єднано подані в розділі вірші Ліни Костенко? Прочитайте один з віршів виразно.

– У яких віршах описано красу й життєву цінність хліба? Як автори розповідають про це?

– Чи знаєте ви, чим жали хліб у давнину? Які пісні, що співали під час жнив, ви можете прочитати з пам’яті?

– Які вірші, прозові описи природи ви можете прочитати з пам’яті? Прочитайте деякі з них виразно один одному.



(1 votes, average: 5.00 out of 5)

Твір на тему: ДМИТРО ПАВЛИЧКО – Ліричні твори-роздуми