|  | 

ДМИТРО ПАВЛИЧКО. ЗЕРНИНА

Мета: продовжити ознайомлення учнів із творчістю Дмитра Павличка; опрацювати його вірш “Зернина”; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; вчити виділяти у вірші головну думку, інтонацією передавати настрій твору; розвивати зв’язне мовлення учнів, образну уяву; виховувати шанобливе ставлення до хліба.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

1. Робота над скоромовкою

Художник малює худобу і хату,

За це він отрима хвалу і зарплату.

2. Артикуляційна вправа “Коник”

Я на конику скачу:

– Цок-цок-цок!

Хочеш, тебе підвезу?

– Цок-цок-цок!

З вітерцем мій коник мчиться:

– Цок-цок-цок!

Дзвінко стукають копитця:

– Цок-цок-цок!

В’ється коникова грива:

– Цок-цок-цок!

Ой, який же я щасливий!

– Цок-цок-цок!

(Присмоктати язик до піднебіння, клацати язиком. Клацати повільно, сильно, тягнучи під’язичну вуздечку. Виконати 10-15 разів.)

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Гра “У художньому музеї”

Учні презентують свої малюнки, виразно зачитують проілюстровані рядки.

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

– Відгадайте загадку.

– З поля зжинають,

У млині перетирають,

В печі гублять,

Клянуться, що люблять. (Хліб)

– А початок хліба – маленька зернинка.

Зернятко нагадує дитину в сповитку, немовлятко.

Це іскринка життя, джерельце життя у згорточку.

– Сьогодні ми ознайомимося з віршем Дмитра Павличка “Зернина”.

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Виразне читання вірша вчителем (с. 59)

– Про що йдеться у вірші?

– Що ви уявляли, слухаючи його?

2. Словникова робота

Читання колонок слів “буксиром” у парах

Опісля

Решето

Осяяно

Обів’ють

Півжмені

Схований

Пшеничній

Довжелезні

Решето – господарська річ у вигляді дерев’яного обода з натягнутою з одного боку сіткою для просіювання чого-небудь.

3. Фізкультхвилинка

4. Робота в парах. Підготовка до виразного читання вірша

– У якому темпі, з якою інтонацією і силою голосу будете читати вірш?

– Які слова виділите голосом під час читання?

5. Виразне читання вірша учнями

6. Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання

– Що сховано у пшеничній зернині?

– Що автор говорить про колоски?

– Що з них виростає?

– Якими словами автор підкреслює нескінченність життя?

– Які почуття автора передають слова “…і все те, що є і що буде опісля, в зернині було і з зернини зроста”?

7. Гра “Добери риму”

Ка ок – … (колосок).

Зерна – … (земна).

Зерен – … (зелен).

Мішки – … (колоски).

Пісня – …. (опісля).

Моста – … (зроста).

8. Робота за ілюстрацією

– Розгляньте ілюстрацію до вірша.

– Що художник зобразив на ілюстрації? Які кольори він використав?

– Який настрій вони створюють? Як передають характер твору?

– Які рядки твору проілюстрував художник?

– Які відчуття викликає ілюстрація?

9. Цікаво знати!

Учені-археологи стверджують, що першою хлібною рослиною слід уважати не сучасні злаки – жито та пшеницю, а дуб. Так при розкопках трипільських поселень (найдавнішої цивілізації на території сучасної України) знайшли висушені і розтерті в борошно плоди дуба, з яких пекли хліб понад 7 тисяч років тому. Минуло багато тисячоліть з того часу, як люди почали культивувати сучасні злаки. У глибині тисячоліть загубився той день, коли людина вперше розтерла зерно, змішала його з водою і на розпеченому камені вперше спекла хліб.

Коли це було? На це запитання відповісти складно. Людська пам’ять не зберегла ні дня, ні року, коли сталася ця знаменна подія…

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

– Який твір вивчали на сьогоднішньому уроці?

– Хто автор цього твору?

– Яка тема вірша?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Виразно читати вірш (с. 59).




ДМИТРО ПАВЛИЧКО. ЗЕРНИНА