ДОРОФЕЙОВИЧ ГАВРИЛО
ДОРОФЕЙОВИЧ ГАВРИЛО (р. нар. невід. – після 1624) – давньоукраїнський поет, перекладач, освітній діяч.
Освіту здобув у Константинополі та Острозькій академії. Належав до членів Ставропігійського братства у Львові, але 1601 р. був тимчасово виключений з нього, оскільки в конфлікті Ставропігії з Львівським єпископом Гедеоном Балабаном став на його бік; наприкінці цього самого року знову прийнятий до братства. Активно працював у заснованому Гедеоном Балабаном видавництві, його перу належать дві книги перекладів із грецької: Іоанна Златоустого “Книга о священстві” (Львів, 1614) і “Бесіди на Діяння” (Київ, 1624). Після придбання Києво-Печерською лаврою балабанівської друкарні переїхав до Києва, працював друкарем, перекладачем і викладачем грецької мови у лаврській школі.
З літературних творів Г. Дорофейовича відомі панегірик Олександрові Балабану та декілька віршів. Дослідник давньоукраїнської літератури П. Яременко вважає, що Гаврило Дорофейович і Клірик Острозький – одна й та сама особа.
Літ.: Коляда Г. Я. Гаврило Дорофеєвич, український літератор XVII ст. // Рад. літературознавство. 1958. № 3; Яременко П. Н. Спроба розкриття псевдоніма Клірика Острозького // Наук. зап. Львів, пед. ін-ту.
Сер. філологія. Т. 16. Л., 1960; Українська поезія XVII століття (перша половина): Антологія.
К., 1988; Мицько І. 3. Острозька слов’яно-греко-латинська академія (1576 – 1636). К., 1990.
О. Хоменко
Твір на тему: ДОРОФЕЙОВИЧ ГАВРИЛО
ДОРОФЕЙОВИЧ ГАВРИЛО