“Енеїда” І. П. Котляревського – енциклопедія українознавства – Олена Акульшина
Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина “Енеїда” І. П. Котляревського – енциклопедія українознавства
…Будеш, батьку, панувати,
Поки живуть люди,
Поки сонце з неба сяє,
Тебе не забудуть.
Т. Г. Шевченко
Івану Петровичу Котляревському судилося з’явитися в історії української культури на зламі століть в епох : починався період колоніального підданства, кріпацької неволі. Його твори ознаменували перехід до нового типу художньої творчості, реалізму й народності, саме Котляревський у 1798 р. виходом у світ перших трьох частин “Енеїди” засвідчив існування українського народу як фізичної й духовної реальності, письменник запозичив у Вергілія тему про пригоди Енея та його ватаги, переодягши їх в українське народне вбрання, зобразив їх у типових умовах життя й побуту XVIII ст. в Україні.
Тяжкі часи настали в Україні по знищенні Січі та гетьманства – настали часи неволі, саме в цей час Котляревський нагадав :
Еней був парубок моторний
І хлопець хоч куди козак…
То був як спалах вогню, що почав перебігати від серця до серця, єднаючи змучених рабів у націю. Ні грецькі імена героїв “Енеїди”, ні те, що Січ назвали Троєю, не ввели в оману читачів – всі розуміли, про що й про кого йдеться.
Найголовнішим джерелом творчого натхнення Котляревського була сама навколишня дійсність.
В образах Зевса, Юнони, Венери, Нептуна, Еола та інших богів сатирично зображено феодально-поміщицьку верхівку тогочасного суспільства, а найвиразніша сатира письменника в тих картинах, де він змальовує паразитичне життя панівних верств з їхнім презирством до народу, пияцтвом, сварками, інтригами, хабарництвом. Звертаючись до Енея, Сивілла говорить :
У нас хоть трохи хто тямущий,
Уміє жить по правді сущій,
То той, хоть з батька, то здере.
Усіх, “що людям льготи не давали і ставили їх за скотів”, автор відправляє до пекла, а всі свої симпатії віддає народним масам, яким не потрібне багатство, а потрібна передусім воля, свобода, без якої й життя для них немає…
Дія поеми часто переноситься до України : поет називає чимало сіл і міст на Полтавщині, зіставляє античних героїв зі своїми сучасниками (Вернигора, Мусій, Тигренко – син шинкаря зі Стехівки), обстановку дії малює винятково на місцевому матеріалі.
Харктерною особливістю творчого методу в “Енеїді” є широке реалістичне відтворення тогочасного побуту, інтерес являють і чимало образів, виведених у побутовому плані, і багато соковитих картин давнього побуту, відображення народних звичаїв, повір’їв, ігор, традицій.
А як уміли наші пращури пригощати гостей! Троянцям у Карфагені подавали “куліш і кашу, локшину і з підливою індик”. Чого тільки не було на поминках батька Енея (а це теж одна з традицій українського народу).
Із поеми дізнаємося й про те, як одягалися сучасники Котляревського і на свята, і в будні…
Поема “Енеїда” була першим паростком нової української літератури, зразком художнього твору, написаного на народній основі.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)Твір на тему: “Енеїда” І. П. Котляревського – енциклопедія українознавства – Олена Акульшина
“Енеїда” І. П. Котляревського – енциклопедія українознавства – Олена Акульшина