Еристика
Еристика (грецьк. eris – спір) – мистецтво дискутувати, тобто знаходити істину в межах певного ступеня згоди між опонентами щодо дискутованої тези, або полемізувати, тобто утверджувати власний погляд, власну концепцію, незважаючи на позицію протилежної сторони. Е. висуває ряд вимог щодо конструктивного розв’язання спірної ситуації: передовсім предмет дискусії (чи полеміки) має бути досить чітким, тема в жодному разі не повинна підмінюватися іншою, слід враховувати несумісні погляди на один і той же” предмет чи явище, вміти знаходити певну спільність вихідних позицій, послідовно дотримуватися принципів аргументування, а саме: достовірності, автономного обгрунтування, достатності та внутрішньої несуперечливості. На жаль, у багатьох літературних дискусіях та полеміках їх учасники не завжди дотримуються еристичної етики, часто вдаються до некоректних прийомів (софізмів, підміни тез, використання облудних аргументів і т. п.) або до неприпустимої псевдоаргументації, як-от звертання до громадської думки, свідоме викривлення позиції свого опонента, посилання на авторитет, зловживання невіглаством, провокування жалю або погроза розправою і т. п. Всі ці прийоми у повному обсязі можна знайти в літературній дискусії 1925-28, яка, проте, повчальна і своїми коректними прийомами, переважно продемонстрованими М. Зеровим, котрий багато в чому перехопив ініціативу М. Хвильового, дисциплінував його думки, застосовував аргументовану наступальну тактику, концептував енергію полемічного збурення довкола посутньої проблематики літературного та національного життя.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)Твір на тему: Еристика
Еристика