Есхіл як видатний давньогрецький драматург

УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 8 КЛАС

І семестр

ЛЮДИНА ТА ЇЇ СВІТ У ДАВНІХ ЛІТЕРАТУРАХ

УРОК № 23

Тема. Есхіл як видатний давньогрецький драматург

Мета: продовжити знайомство з традиціями давньогрецького театру; ознайомити з відомостями про життя і творчість Есхіла; працювати над текстом уривків із трагедії “Прометей закутий”; розвивати акторські здібності; виховувати інтерес до театру як особливого виду мистецтва.

Обладнання: зображення бюста Есхіла, маски, костюми.

ХІД УРОКУ

I. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка складених кросвордів

(2-3 на дошці або взаємоперевірка сусідів по парті)

Можливий варіант – кросворд “Давньогрецькі музи”

По горизонталі:

1) Муза танців.

2) Муза епічної поезії.

3) Муза ліричної поезії.

4) Муза історії.

5) Муза гімнів.

6) Муза любовної лірики.

7) Муза астрономії.

8) Муза комедії.

По вертикалі:

1) Муза трагедії.

2. Тест

1) На честь якого бога влаштовувалися перші вистави у Давній Греції?

А) Зевса;

Б) Аполлона;

В) Діоніса.

2) Хто був організатором театрального дійства?

А) Спонсор;

Б) хорег;

В) продюсер.

3) Назвіть провідні жанри давньогрецької драми.

А) Драма, комедія;

Б) трагедія, драма;

В) комедія, трагедія.

4) Як називався майданчик, на якому відбувалася дія вистави?

А) Орхестра;

Б) скена;

В) парод.

5) Назва місця, де перевдягалися актори:

А) проскепій;

Б) скена;

В) параскеній.

6) Спеціальне взуття на високих підборах для акторів.

А) Тортури;

Б) котурни;

В) епісодії.

II. Вивчення нового матеріалу

1. Розповідь учня-літературознавця про життя й творчість Есхіла (525-456 рр. до н. е.).

Есхіл, якого ще називають “батьком трагедії”, народився в передмісті Афін та походив з аристократичного роду. Брав участь у війні греків із Персією, воював у битвах при Марафоні, Платеях, на острові Саламіні. Саме участь у війні з персами найбільше цінував Есхіл у своєму житті, підкресливши це у власній епітафії, в якій – ні слова про його літературну діяльність: “Мужність його пам’ятають гаї Марафону і плем’я Довговолосих мідян, що в битві пізнали його”.

Есхіл рано почав писати і залишив по собі 90 п’єс, з яких до нас дійшли лише 7: “Перси”, “Семеро проти Фів”, “Прометей закутий”, “Благальниці”, “Агамемнон”, “Хоефори”, “Евменіди”. Останні три становлять єдину драму-трилогію, яку називають “Орестея”.

Есхіл 13 разів був переможцем на драматичних турнірах (уперше – у 484 р. до н. е.).

Останні роки драматург провів на Сіцілії, куди він виїжджав і раніше для постановки своїх драм. Там він помер близько 456 р. до н. е. і похований у місті Гелі.

Есхіл

2. Підготовка до сприйняття твору

1) “Прометей закутий” – найвідоміший твір Есхіла. Ця трагедія належала до тетралогії разом із трагедіями “Прометей вогненосний” і “Визволений Прометей”, які, на жаль, не збереглися.

Тетралогія (тут) – це 3 трагедії та 1 сатирівська драма, які поети повинні були подати на розсуд журі на літературному турнірі.

2) Пригадайте міф про Прометея, перекажіть його зміст.

3) Зміст попередньої сцени.

У першій сцені трагедії зображено покарання Прометея. Виконавці волі Зевса – Влада і Сила – приводять його у Скіфію, де Гефест приковує його до скелі.

3. Інсценування уривка “Скарги Прометея” (пролог, вірші 88-127)

Учні-актори можуть підготувати костюми та маски, які підкреслять специфіку виконання давньогрецької драми.

ПРОМЕТЕЙ ЗАКУТИЙ

СКАРГИ ПРОМЕТЕЯ

(пролог, вірші 88-127)

Прометей (сам)

88 Ефіре божественний! О джерела рік!

О бистрокрилі вітри й незліченної

90 Морської хвилі гомін! Земле, мати всіх,

І всевидющий сонця круг, – вас кличу я,

Погляньте, що – сам бог – я від богів терплю!

Мордування довгі тисячі літ

Терпітиму я!

Безчесні які мені вигадав пута

Блаженних богів новий володар.

Ой, горе! З теперішніх мук і майбутніх

Я ридаю… Коли ж буде край

Безбережному цьому стражданню?

100 Що мовлю я! Прийдешнє все виразно я

Передбачаю завжди, й несподіваних

Нещасть нема для мене, – отже, легко

Повинен долю зносити присуджену:

То – нездоланна сила Неминучості.

Та як мені мовчати й як повідати

Про долю нещасливу?! Дав-бо смертним я

Почесний дар – за це мене й засуджено:

В сухім стеблі сховавши, джерело вогню

110 Я переніс таємно, й людям сталося

Воно на всі мистецтва їх навчителем.

Оцей-бо злочин я тепер покутую,

В кайданах лютих просто неба висячи.

Чути шелест у повітрі.

А! А! А!

Наближається хор Океанід.

Прометей

Але що то за шелест і подих незримий?

Чи то боги? чи смертні? чи інше то щось?

Хто до бескетів цих на край світу прийшов

Видивлятись на муки безмежні мої?

Погляньте ж на в’язня, бездольного бога,

120 На отцевого ворога, всім божествам,

Що входжають до Зевса в покої,

Осоружного тим, що не в міру

До смертних прихильності мав.

Ой, шелест я знову чую пташиний,

І ефір навколо дзвенить Від помахів крил легковійних.

Та страшить мене все, що надходить.

На крилатій колісниці з’являється хор Океанід.

(Переклад Б. Тена)

Запитання до класу

1) Яка частина драматичного твору називається прологом? (Початкова частина до вступу хору)

2) Які почуття переживає Прометей? Чому?

4. Робота з текстом

– Знайдіть у тексті епітети.

(Ефіре божественний, бистрокрилі вітри, незліченна морська хвиля, безчесні пута, безбережне страждання, нездоланна сила, кайдани люті, подих незримий, бездольний бог, помахи легковійні)

– Наведіть приклад алегорії.

(Нездоланна сила Неминучості)

5. Інсценування уривка “Розповідь Прометея про його благодіяння людям” (епісодій 2, вірші 436-525)

РОЗПОВІДЬ ПРОМЕТЕЯ ПРО ЙОГО БЛАГОДІЯННЯ ЛЮДЯМ

(епісодій 2, вірші 436-525)

Не думайте, що то з сваволі й гордощів

Мовчу я,- в грудях серце розривається,

Коли погляну на оцю ганьбу свою!

Хто, як не я, новітнім божествам оцим

440 Розподілив почесної судьби дари?

Мовчу вже, ви-бо знаєте й самі про це,-

Ось про недолю смертних ви послухайте:

То я ж їм, дітям нетямущим, розум дав,

Я наділив їх мудрою розважністю.

445 Не для докору людям це розказую,-

Лише щоб силу показать дарів моїх.

Вони раніше й дивлячись не бачили

І слухавши не чули, в соннім маренні

Ціле життя без просвіту блукаючи.

450 Не знали ні теслярства, ні підсонячних

Домів із цегли, а в землі селилися,

Мов комашня моторна, десь у темряві

Печер глибоких, сонцем не осяяних.

І певної ще не було прикмети в них

455 Для зим холодних і весни квітучої,

І золотого літа плодоносного.

Весь труд їх був без тями. Таємничий схід

І захід зір небесних пояснив я їм.

З усіх наук найвидатнішу винайшов

460 Науку чисел, ще й письмен сполучення

І творчу дав їм пам’ять – цю праматір муз!

І в ярма перший уярмив тварини я,

Щоб у важкій роботі, приневолені,

Людей своїми заступили спинами.

465 Я віжколюбних коней в колісниці впріг –

Забагатілих розкошів оздоблення.

Хто, як не я, для мореплавців вигадав

Між хвиль летючі льнянокрилі повози?

Для смертних всі знаряддя ці я винайшов,

470 Собі ж, бездольний, не знайду я способу,

Як із біди своєї увільнитися.

Хор

Вже й розум губиш у ганебних муках ти!

Немов поганий лікар недосвідчений,

Що сам захворів, блудиш і сумуєш ти,

475 Собі самому ліків не знаходячи.

Прометей

Та вислухайте далі і здивуєтесь,

Які я мудрі винайшов умілості

Й мистецтва,- з них найважливіші ось які:

Хто занедужав, ні пиття цілющого

480 З трави-гойниці, ні мастей не знаючи,

Без допомоги загибав лікарської,-

Я їх навчив вигойні ліки змішувать,

Щоб цим перемагати всякі хворості.

Для них я різні віщування способи

485 Установив, і перший сни я визначив,

Що справджуються; роз’яснив я значення

Прикмет дорожніх, і таємних висловів,

І льоту хижих, кривопазуристих птиць –

Яка на добре чи на зле провісниця;

490 Усі пташині з’ясував я звичаї –

І як живе з них кожна й чим годується,

Яка в них ворожнеча і любов яка.

Я показав, якими мають нутрощі

У жертви бути, щоб богам подобатись,

495 Якими – жовчі і печінок кольори.

Товстенні стегна попаливши й тельбухи

Тварин жертовних, викрив перед смертними

Я потаємну вмілість передбачення

В огнистих знаках, ще ніким не бачених.

500 Це все – від мене. Хто посміє мовити,

Що глибоко попід землею сховані

Скарби – залізо, мідь, срібло і золото –

Він на вигоду людям, а не я знайшов?

Ніхто, крім тих, хто безсоромно хвастає,

505 А коротко сказати, то довідайтесь:

Від Прометея – всі в людей умілості.

Хор

Про смертних не турбуйся понад міру ти.

І не занедбуй у нещасті сам себе,-

Ми певні, що, звільнившись із кайданів цих,

510 Ти перед Зевсом міццю не поступишся.

Прометей

Всевладна Доля вирок не такий дала,-

Ще безліч муки й катувань, ще тисячі

Я перетерплю, поки з пут цих визволюсь:

Безсила вмілість перед Неминучістю.

Хор

515 А хто стерничий тої Неминучості?

Прометей

Три Мойри і всепам’ятні Ерінії.

Хор

Невже сам Зевс їм силою поступиться?

Прометей

Йому своєї долі не уникнути.

Хор

Хіба Кронід не завжди царюватиме?

Прометей

520 Про це вам не дізнатись – не випитуйте.

Хор

Велику, видно, криєш таємницю ти.

Прометей

Зверніть на інше мову, – розголошувать

Про це не час, це мушу якнайглибше я

Ховати, – таємниці як дотримаю,

525 То з мук ганебних і кайданів визволюсь.

(Переклад Б. Тена)

6. Робота з текстом

– Запишіть, які дари зробив Прометей людям.

– Визначте роль хору у цьому уривку.

(Хор співчуває нещасному Прометеєві, але й застерігає:

Про смертних не турбуйся понад міру ти.

І не занедбуй у нещасті сам себе.)

– Розкажіть про порятунок Прометея (за міфом).

(Прометеєві відома велика таємниця, що стосується можливої загибелі безсмертного Зевса. Це сталося б, якби у нього народився син від морської богині Фетіди. Цей хлопець був би сильнішій від Зевса і став би причиною його смерті.

Батько богів звільняє Прометея в обмін на розкриття цієї таємниці. Геракл звільнить титана за наказом Зевса.)

III. Підсумки уроку

– Чому Есхіла називають “батьком трагедії”?

– Визначте місце трагедії “Прометей закутий” в тетралогії Есхіла.

– У чому секрет популярності образу Прометея?

IV. Домашнє завдання

Складіть сенкан на тему “Прометей”. індивідуальне завдання

1) “Історикам” підготувати повідомлення про “золоту добу” Октавіана Августа.

2) “Літературознавцям” підготувати виступ про історію створення поеми “Енеїда”.

(2 votes, average: 5.00 out of 5)

Твір на тему: Есхіл як видатний давньогрецький драматург