|  | 

Етичні та естетичні засади соціально спрямованої лірики. Видатний російський поет М. О. Некрасов – “співець страждань народних”. Життєвий і творчий шлях письменника

УСІ УРОКИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ 10 КЛАС

ІI семестр

2. ТРАДИЦІЇ ТА НОВАТОРСЬКІ ЗРУШЕННЯ В ПОЕЗІЇ СЕРЕДИНИ – II ПОЛОВИНИ XIX ст.

УРОК № 43

Тема. Етичні та естетичні засади соціально спрямованої лірики. Видатний російський поет М. О. Некрасов – “співець страждань народних”. Життєвий і творчий шлях письменника

Мета: ознайомити з життям і творчістю видатного російського письменника, зацікавити ними; допомогти визначити роль і місце Некрасова в літературі; розвивати навички сприйняття навчального матеріалу на слух, визначення головного, висловлювання власних думок і вражень; виховувати активну життєву позицію.

Оснащення: портрет поета, ілюстрації до біографії, виставка творів різних видань.

Тип уроку: вивчення нового навчального матеріалу.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Аналізування виконаної контрольної роботи

III. Мотивація навчальної діяльності

ІV. Оголошення теми й мети уроку

V. Сприйняття та засвоєння нового навчального матеріалу

1. Слово вчителя (міні-лекція з елементами бесіди)

Майбутній письменник Микола Некрасов народився 1821 року в містечку Немирові Кам’янець-Подільської губернії. Його батько, Олексій Сергійович, небагатий поміщик, перебував на військовій службі в Україні (в чині капітана) й одружився з Оленою Андріївною Закревською. Але дитячі спогади Некрасова повністю пов’язані із селом Грешневим Ярославської губернії, розташованим на березі Волги; це був маєток Некрасових, куди батько поета переїхав із сім’єю, вийшовши у відставку.

Мабуть, у жодного з російських поетів не було таких важких спогадів про дитинство і рідний дім, як у Некрасова: “тут щось усіх давило”, “безплідне й нікчемне” життя проходило “среди пиров бессмысленного чванства, разврата грязного и мелкого тиранства”. Цей вірш – звинувачення жорстокості й дикого норову батька, а також пам’ятник ніжній любові матері, життя якої загубив батько – “угрюмый невежда”.

Атмосфера кріпосницької садиби навчила поета “терпіти й ненавидіти”. Одного разу він, як і всі селяни-кріпаки, з радістю спостерігав за пожежею у власному будинку, що нагадував в’язницю. Зате духовно багата, освічена, проста й добра мати сприяла прилученню сина до прекрасного – музики, задушевних українських пісень, казок, поезії. Вона добре знала твори світової літератури й часто переказувала малому Миколці уривки з них.

Через багато років Некрасов згадував про це в поемі “Мати”.

И голос твой мне слышался впотьмах,

Исполненный мелодии и ласки,

Которым ты мне сказывала сказки

О рыцарях, монахах, королях.

Потом, когда читал я Данте и Шекспира,

Казалось, я встречал знакомые черты:

То образы их из живого мира

В уме моем напечатлела ты.

Образ матері Некрасов увічнив у творах “Родина”, “Затворниця”, “Несчастные”, “Баюшки-баю”, “Рыцарь на час”, у незавершеній поемі “Мать” та ін. Замислюючись ще в дитинстві про сумну долю своєї матері, майбутній поет навчився співчувати всім знедоленим жінкам.

¦ Як ви вважаєте, якою є роль дитинства, батьків у формуванні рис характеру дитини, потім дорослої людини?

Саме мати, усупереч думці батька, порадила синові вступати не у Дворянський полк – військовий навчальний заклад, а до університету. Але не досить підготовлений Некрасов не зміг вступити до вищого навчального закладу, а батько за непослух зовсім відмовив йому в матеріальній підтримці. Почалися страшні петербурзькі поневіряння – без спеціальності, без зв’язків і без грошей.

Сам поет згадував про це так: “Цілих три роки я почувався постійно, щодня голодним. Доводилося їсти не тільки погано, не тільки надголодь, але й не щодня”.

Завдяки неабиякій силі волі, працьовитості, безмежному терпінню й нелюдській витривалості, Некрасов вижив і розпочав літературну діяльність.

Перша збірка Некрасова “Мрії і звуки” мала романтичний характер, але школа “петербурзьких закутків” звернула його думки до критичного реалізму.

¦ Як ви вважаєте, така сувора школа випробувань, що її пройшов Некрасов,- на користь людині чи на шкоду?

Одним із перших на допомогу Некрасову прийшов Федір Коні – відомий педагог і драматург, який залучив юнака до роботи у своїх журналах. Далі була зустріч із відомим критиком В. Бєлінським. Той спочатку розкритикував поетичну збірку, а послухавши вірш “У дорозі” (1845), вигукнув: “Чи знаєте, що ви поет, і поет справжній?” І його, й інших сучасників вразила антикріпосницька спрямованість вірша Некрасова, виражена в досконалій художній формі.

¦ У кого з українських письменників є подібні сюжети, спрямовані проти кріпацтва? (У Шевченка, Марка Вовчка)

З початку 1840-х років Некрасов починає працювати в “Отечественных записках”, видає низку альманахів (“Физиология Петербурга”, 1845; “Петербургский сборник”, 1846), у яких мужньо вступається за народ. Через це на нього посипалися доноси агентів ІІІ Відділення жандармерії. У середині 1840-х років Некрасов узявся за редагування журналу “Современник”, заснованого ще О. С. Пушкіним (1836), об’єднавши навколо нього кращі сили російської літератури.

Після замаху Каракозова на царя у квітні 1866 року “Современник” опинився у скрутному становищі. Щоб урятувати своє “дітище”, Некрасов вирішує від імені літературного фонду привітати царя Олександра ІІ; як вірний підданий, читає вірші на його честь в Англійському клубі. Але це не допомагає.

Журнал закривають, а Некрасов шкодує про зроблене й карається за “неверные звуки”, які видала його ліра.

¦ Як ви вважаєте, чи було таке звернення поета до царя зрадою принципів?

З 1868 року Некрасов разом із Салтиковим-Щедріним і Єлисєєвим редагує журнал “Отечественные записки”. Некрасов-редактор мужньо захищає прогресивні, передові для того часу твори від утисків цензури. Завдяки йому було опубліковано роман М. Чернишевського “Що робити?” Про свої стосунки із владою поет дуже влучно сказав у вірші “Уныние”:

Со стороны блюстителей порядка

Я, так сказать, был вечно под судом.

У 1877 році Некрасов видає книгу віршів “Последние песни”. З 1863 року він працює над поемою “Кому на Руси жить хорошо”. Цензура не дозволила вмістити її до збірки “Последние песни” й вирізала з “Отечественных записок”, де її вже було надруковано.

У 1878 році мужнього поета й громадського діяча не стало. Некрасов, окрім численних ліричних віршів, створив ще цикл “декабристських” поем. Особливо вражає твір “Русские женщины”, що складається з кількох частин.

Присвячений він дружинам декабристів, які мужньо, відмовившись від дворянських привілеїв, пішли за своїми чоловіками на каторгу, до Сибіру, щоб підтримати їх, розділити з ними долю “і в горі, і в радості”.

image18

Микола Некрасов

2. Зачитування уривків з поеми “Княгиня Трубецька” або “Княгиня М. Волконська”

VI. Закріплення набутих знань, умінь та навичок

Проблемне питання

¦ Що поєднує творчість М. Некрасова та Л. Толстого? (Співчуття знедоленим, тема декабристів; спільна робота в журналах)

VII. Домашнє завдання

Для всіх: докладніше ознайомитися із біографією письменника; вміти характеризувати його творчість; скласти план-тези за підручником.

Індивідуальне: вивчити напам’ять вірші “О шостій вчора звернув…” або “Роздуми біля парадного під’їзду” (за бажанням).

VIII. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа “Мікрофон”

Продовжте речення:

– Мене вразило…

– Для мене Некрасов як людина і поет…

– Вірші поета здалися мені…




Етичні та естетичні засади соціально спрямованої лірики. Видатний російський поет М. О. Некрасов – “співець страждань народних”. Життєвий і творчий шлях письменника