Етюд

Related posts:

1. І. ДРАЧ. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “БАЛАДА ПРО СОНЯШНИК”, “ЕТЮД ПРО ХЛІБ”, “ЧОРНОБИЛЬСЬКА МАДОННА” Варіант 1 1. Перша збірка письменника “Соняшник” надрукована… А У 1959р. Б 1971р. В 1962р. Г 1956р. 2. На думку І. Драча, справжнє мистецтво започатковується… А На гуманістичних цінностях. Б......
2. Романтична поетизація буденної миті життя (“Етюд про хліб” Івана Драча) Як же ми звикли до буденності на своєму столі! Він – як частина нашого – щоденного життя, що сприймається без особливої уваги. Та ось читаєш “Етюд про хліб” Івана Драча......
3. І. Драч. “Балада про соняшник”. Поєднання реального і фантастичного, “олюднення” предметів природи, відображення її краси. Символічність вірша, особливості мови. “Етюд про хліб”. Поетизація буденного процесу випікання хліба в селянській печі. Незвичайні порівняння, персоніфікований образ свіжого короваю, надання йому символічного значення УРОК 61 Тема. І. Драч. “Балада про соняшник”. Поєднання реального і фантастичного, “олюднення” предметів природи, відображення її краси. Символічність вірша, особливості мови. “Етюд про хліб”. Поетизація буденного процесу випікання хліба......
4. Драматична література – основна ознака, жанри Драматична література (греч. drama, букв. – дія) характеризується пристосованістю для сценічної інтерпретації. Основною її ознакою є призначення її для театрального спектаклю. Текст драматичного твору розпадається на двох частин – мови......
5. Література перехідної доби Література перехідної доби – умовне визначення української літератури кінця XIX – початку XX ст. У цей час намітився перехід від усталеної, традиційної, витриманої в переважно реалістичному дусі, міметичної (наслідувальної) манери......
6. Завершений твір Завершений твір – наслідок творчого процесу митця, твір, остаточно зафіксований у тексті, над удосконаленням якого автор більше не працює, вважаючи, що його задум реалізовано повністю. Прихильники феноменологічної та рецептивної естетики......
7. Зачин Зачин – усталений, традиційний початок оповідних фольклорних творів, переважно казок: “Колись був у Києві”, “Був собі дід та баба”, “Був собі котик та півник”. Такі 3. називають ініціальними формулами (є......
8. Кантата Кантата (італ. cantata від лат. canto – співаю) – великий вокально-інструментальний твір для солістів, хору та оркестру; віршовано-музичний твір, що виконується переважно з урочистої нагоди. Власне, цим поняттям в античній......
9. Посвята, або Присвята Посвята, або Присвята – заувага, зроблена автором певного художнього твору, що вказує на особу чи подію, якій присвячено цей твір. Так, збірка П. Тичини “Замість сонетів і октав” присвячена Г.......
10. Адресат Адресат – одержувач листа. В естетичній комунікації – сприймач художнього твору, його реципієнт. На відміну від психологічного (сприймач), прагматичного (споживач), соціологічного (реципієнт, публіка), літературознавче поняття А. розрізняє реальних адресатів (читачів......
11. Бібліологія Бібліологія (грецьк. biblion – книга і logos – слово, вчення) – комплексна наука про книгу. Термін рідковживаний, використовувався ще в XVI ст. у Франції, де Ж.-Ж. Рів (1730-95) застосовував його......
12. Словник синонімів української мови Синоніми – це слова, які відрізняються одне від одного звуковим складом, але означають назву одного поняття з різними відтінками в його значенні або з різним стилістичним забарвленням. (Г. О. Козачук......
13. Інтерпретація Інтерпретація (лат. interpretatio – тлумачення, роз’яснення) – дослідницька діяльність, пов’язана з тлумаченням змістової, смислової сторони літературного твору на різних його структурних рівнях через співвіднесення з цілістю вищого порядку. Смисловий зміст......
14. Схематичність літературного твору Схематичність літературного твору – одна з основних властивостей літературного твору, яка випливає з його мовної природи, зокрема з умовності й асинхронності знаків усної і писемної мови, а також з природи......
15. Стилістична фігура Стилістична фігура (лат. stilus – грифель для писання та figura – образ, зовнішній вигляд) – незвичні синтаксичні звороти, що порушують мовні норми, вживаються задля оздоби мовлення. С. ф. досить поширені......
16. Пафос – СТРУКТУРА І ЕЛЕМЕНТИ ЗМІСТОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ РОЗДІЛ ІІІ. ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ 4.СТРУКТУРА І ЕЛЕМЕНТИ ЗМІСТОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ. 4.4. Пафос Пафосом (грец. ? – пристрасть, почуття) називається тип емоційного світовідчуття, що окреслюється у творі й мотивує ідейну......
17. Досвід Досвід – сукупність знань, навичок, здобутих людиною у житті і засвоєних, випробуваних на практиці. В літературознавстві Д.. конкретизується як художньо-естетичний Д. письменника, читача, дослідника літератури і відрізняється від їхнього життєвого......
18. Притча про сіяча “Притча про сіяча” “Притча про сіяча” була звернена до тих, хто не дбає про спасіння своєї душі, і тих, хто нетвердий у вірі. Слово Боже створило небо і землю, сонце,......
19. Аксіома Аксіома (грецьк. ахіomа – загальноприйнятне, безперечне) – твердження, судження, істинність якого є самоочевидною. У процесі міркування, побудови теорії приймається без доведення, аргументування. Розмаїті види А. вживаються в математичній логіці. В......
20. Артистична краса “Артистична краса” (“поетична краса”) – синонімічні терміни І. Франка, які в його естетичній концепції Передають поняття про красу художнього твору. У статті “Леся Українка” він писав: “Поетична красота, се не......
21. Єдність змісту і ферми в художній літературі Єдність змісту і ферми в художній літературі – твердження аксіоматичного характеру, яке характеризує структуру, цілісність завершеного твору і водночас виступає принципом його аналізу, критерієм естетичної оцінки. Така поліфункціональність Є. з.......
22. ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ “ЛІТЕРАТУРА” Поняттям “література” користуються у двох значеннях. У вузькому розумінні цього слова літературою називається один з основних (на сучасному історичному етапі) видів мистецтва – мистецтво слова, тобто такий вид мистецтва, в......
23. Семіотика (семіологія) Семіотика (семіологія) (від грецьк. semion – знак) – наука про функціонування інформаційних знакових систем, за допомогою яких здійснюється спілкування в людському середовищі (природна мова, система мистецьких та наукових, у т.......
24. Актуальність художнього твору Актуальність художнього твору (лат. actualis – дійовий, справжній, нинішній) – суголосність художнього твору (передусім; – його тематики, проблематики) з сучасністю, його відповідність потребам і смакам читачів того часу, коли твір......
25. Літературний етикет Літературний етикет (фр. etiquette, від флам. steeken – вставляти ) – одна з головних особливостей поетики середньовічної літератури, вираз її нормативних настанов. Термін запропонований Д. Лихачовим для визначення уявлень середньовічного......
26. СЕЛУНСЬКИЙ АРСЕНІЙ СЕЛУНСЬКИЙ АРСЕНІЙ (рр. нар. і см. невід.) – давньоукраїнський письменник XV ст. Автор паломницького твору “Слово о бытие Іерусалимском”. Біографічних відомостей немає, крім його власного свідчення: “Се аз, раб божій......
27. Конкретизація літературного твору Конкретизація літературного твору (фр. concretisation, від лат. concretus – ущільнений, згущений, затверділий) – читацьке сприймання літературного твору. У цьому процесі пізнавальні чинники поєднуються з естетичними, створюючи естетичне переживання. Термін К.......
28. Структура літературною твору Структура літературною твору (лат. structura – будова, розміщення, порядок) – спосіб зв’язку між складовими частинами, компонентами твору як цілісного організму, система істотних відношень між ними. Ще з часів Аристотеля С.......
29. Образ як форма буття художнього твору РОЗДІЛ ІІІ. ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ 2. ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ 2.1. Визначення художнього образу 2.1.2. Образ як форма буття художнього твору Група вторинних значень поняття “образ” з’являється у зв’язку з необхідністю позначення внутрішньої......
30. Інсценізація, або Інсценівка Інсценізація, або Інсценівка (лат. in – на і scaena – сцена) – переробка літературного твору (прозового, поетичного) для постановки його на сцені або для радіо – чи телевистави. І. має......