Флеш-карта як засіб та метод розвитку творчих здібностей дітей

Флеш-карта як засіб та метод розвитку творчих здібностей дітей.

Проблема розвитку творчих здібностей дітей дошкільного віку стає все більш актуальною. Зміни, що відбуваються в нашій державі, зумовлюють необхідність виховання покоління, зорієнтованого на розв’язання складних інтелектуальних проблем. У світовій педагогічній практиці існує цілий ряд технологій з розвитку творчого мислення дітей.

Високі вимоги до якості навчально-виховного процесу зумовили впровадження технології ТРВЗ, розробленої Г. С. Альтшуллером. З 1987 року ТРВЗ активно використовується в роботі педагогічними працівниками дошкільних закладів Росії та України. Оптимізувати навчальний процес, підвищувати ефективність обсягу та форм роботи з дошкільниками вже неможливо, керуючись лише традиційними, а інколи застарілими методами та прийомами виховання та навчання дітей дошкільного віку. Г. С. Альтшуллер визначає наступні основні завдання своєї методики: “ТРВЗ перетворює вироблення нових технологічних ідей в точну науку, розв’язування винахідницьких завдань – замість пошуків “всліпу” – будується на системі логічних операцій” ТРВЗ створює принцип, який допоможе знайти вихід з будь-якої ситуації, а реалізація творчих здібностей грунтується на використанні різних методів творчого мислення. Деякі засоби розвитку нестандартного мислення можна використовувати не тільки в організованій діяльності, а й під час прогулянок, екскурсій, виховних заходів тощо.

Застосування цих засобів розкриває технологію розумового процесу, виховує наполегливість, самоповагу, самостійність мислення. Виділяють методи творчого мислення( метод спроб і помилок, метод контрольних запитань, метод фокальних об’єктів або метод каталогу, метод синектик, функціонально-вартісний аналіз, моделювання маленьких чоловічків (ММЧ). В основу навчання покладено головні принципи методики ТРВЗ: 1) розв’язання суперечностей;

2) системний підхід (вміння бачити навколишній світ у взаємозв’язку всіх його елементів); 3) вміння віднайти необхідний у даній ситуації резерв. Педагоги-дошкільники помітили, як у дітей зникає страх діяти з будь-яким предметом, використовувати його не тільки за прямим призначенням, але й за знайомими якостями роботи – новий винахід.

Підгалузь ТРВЗ – розвиток творчої уяви (РТУ), яка вже трансформувалась у самостійну науку, що допомагає дітям і дорослим розмірковувати, шукати, самостійно розв’язувати свої проблеми. Предмети і явища стають багато функціональними, що відразу вирішує безліч проблем у грі, побуті, спілкуванні. Виявлено, що ТРВЗ у дошкільному навчальному закладі має кілька напрямків: a) естетична діяльність; б) образотворче мистецтво; в) складання казок; г) розв’язування казкових завдань.

Основною ідеєю ТРВЗ є творчість в усьому – у постановці запитань, прийомах їх розв’язання, подачі матеріалу. Кожен день роботи з дітьми за цією методикою – це пошук, знахідки. Головне у розвивальному навчанні – дати змогу висловитись, не перебивати, навіть якщо відповідь неправильна. Найважливіше те, що дитина працює в атмосфері свободи мислення і творчості.

Виявлено, що робота з ТРВЗ у дитячому садку проходить у п’ять етапів і визначається такими послідовними завданнями: завдання першого етапу: – навчити дитину знаходити і розв’язувати суперечності, не боятися негативного в об’єкті та явищі; – навчання системного підходу, тобто бачення світу у взаємозв’язку його компонентів; – формування вміння бачити і використовувати навколишні ресурси. На другому етапі необхідно вчити дошкільників винаходити (наприклад, на заняттях з конструювання можна запропонувати придумати новий стілець). На цьому етапі навчання діти за допомогою ТРВЗ “оживляють” предмети та явища, приписують одним якості інших і навпаки, а також відкидають непотрібні і знаходять найкращі варіанти. Третій етап – вирішення казкових завдань і придумування казок.

Треба навчити кожну дитину уникати сумного закінчення казок, не змінюючи при цьому сюжету, складати нові казки на основі добре відомих. Четвертий етап – використовувати нестандартні оригінальні рішення, спираючись на набуті знання та інтуїцію, дитина вчиться знаходити вихід із будь-якої життєвої ситуації. П’ятий етап ТРВЗ – це проведення бесід з вихованцями на історичну тему. Дітям варто пропонувати прослідковувати історію виникнення книги, олівця, стола, вчити логічно обгрунтовувати свої вимисли. Г. С. Альтшуллер винайшов алгоритм організації роботи з розвитку творчої уяви, мислення і фантазії дітей дошкільного віку.

Сутність творчості – передбачення результату. При рішенні задач відбувається акт творчості, знаходиться новий шлях або створюється щось нове. Ось тут-то й потрібні особливі якості розуму, такі, як спостережливість, вміння порівнювати й аналізувати, знаходити зв’язки і залежності – все те, що в сукупності і складає творчі здібності.

Нормальні діти володіють різноманітними потенційними здібностями. Своє завдання ми бачимо в тому, щоб виявити та розвинути їх у доступній і цікавій формі чи діяльності. Таким засобом, який може вирішувати дані завдання, є, на мою думку, флеш-карта. Використання ІКТ набуло в наш час великої значущості. Володіння комп’ютерною грамотністю розглядається як уміння писати чи читати.

Флеш-карта являє собою анімійований фотоальбом, сюжет якого пов’язано смисловим ланцюжком. Чи то екологічна казка, чи то опис процесу дослідження. Дітям вони нагадують улюблені мультфільми: оживаючі картинки, цікавий сюжет, як правило, казковий, із знайомими чи фантастичними персонажами.

Зміст флеш-карт може бути найрізноманітнішим. Це віртуальна екскурсія по території України, кінцівку якої діти вигадують самі, кругосвітня подорож, “занурювання” в рослинний чи тваринний світ тощо. Флеш-карта виготовляється у програмі Microsoft PowerPoint у формі презентації, оснащується звуками та анімацією для активізації декількох аналізаторів. Наприкінці перегляду флеш-карти дітям пропонується дидактична гра, що дозволяє закріпити вивчений матеріал, і даються творчі завдання, обов’язково з врахуванням вікових особливостей. Завдання-сходинки створюють умови, що випереджають розвиток здібностей (з опорою на зону ближнього розвитку).

У процесі апробації флеш-карт ми помітили, як підвищується інтерес дітей до пізнання. Флеш-карти використовуються й для підвищення компетентності батьків. Ми розміщуємо їх на сайті дитячого садка.

Кожна флеш-карта містить спеціальні завдання для батьків, зміст яких спрямований на бажання батьків досліджувати навколишнє довкілля. Такі завдання сприяють співтворчості дорослих і дітей у сім’ї. Просто я вважаю, що розвинути здібності – це, значить, озброїти дитину способом діяльності, дати йому в руки ключ, принцип виконання роботи, створити умови для виявлення і розквіту його обдарованості. Значення періоду дитинства для розвитку творчих здібностей неоціненне. Необхідно наскільки це, можливо, наперед оточити дитину таким середовищем і такою системою відносин, які стимулювали б найрізноманітнішу його творчу діяльність і поволі розвивали би в ньому саме те, що в відповідний момент здатне найбільш ефективно розвиватися.

Саме в цьому й полягає важлива умова ефективного розвитку творчих здібностей. Всі заняття з розвитку творчих здібностей проводяться в грі. Для цього потрібні навчальні засоби нового типу: творчі, розвиваючі.

Флеш-карти, на нашу думку, і є тим новим розвиваючим засобом. 1. Кожна являє собою наочний набір завдань. 2. Завдання даються дитині в різній формі, знайомлять з зрізними способами передачі інформації. 3. Задачі розташовані приблизно у порядку зростання складності. 4. Задачі мають дуже широкий діапазон труднощів, можуть збуджувати інтерес протягом певного часу.

5. Поступове зростання труднощі завдань сприяє розвитку творчих здібностей. Необхідна ціленаправлена робота з розвитку творчого потенціалу у дітей. Така флеш-карта вже виступає в ролі окремого метода, а не просто засобу навчання. Знання про наочно-образне мислення дітей дошкільного віку підштовхнуло до створення флеш-карт, а процес роботи над створенням та апробація показали шлях удосконалення їх змісту та завдань.

Тому в нашому баченні флеш-карта – це засіб та метод розвитку творчих здібностей дітей.