|  | 

ФРАНЦУЗЬКИЙ ГЕРОЇЧНИЙ ЕПОС

ФРАНЦУЗЬКИЙ ГЕРОЇЧНИЙ ЕПОС

…Де трубить вічність у Роландів ріг.

Л. Костенко

Коли країна переживає складні часи, вона особливо потребує героя, який би власним прикладом закликав людей до активних дій в ім’я високих ідеалів. Цей герой стає взірцем, з ним порівнюють усіх інших, навіть його вади іноді перетворюються на переваги. Такого героя шукають у минулому, щоб надихати сучасників на боротьбу за майбутнє. І тоді вже не так важливо, що насправді він був не таким, яким ми його уявляємо тепер.

Кожна нація має таких героїв. Коли Київська Русь стогнала під навалою монгольської орди й ризикувала зникнути з етнічної та політичної карти світу, тоді з’явилися билини про диво-богатирів Іллю Муромця і Добриню Микитича. Вони боронили рідну землю від ворогів, захищаючи вдів і сиріт.

Сліпі гуслярі співали про діяння билинних богатирів, ніби соромлячи тих, хто їх слухав…

Приблизно тоді й Західна Європа переживала буремні часи – розпочалася ера релігійних війн. Християнам на Сході було важко, бо порівняно молоде мусульманство намагалося взяти під свій контроль палестинські святині християнства, адже і для мусульман Єрусалим – священне місто, з гори якого Мухаммед на божественному коні ал-Бурак піднявся на небо. Зі Сходу до християн лунали постійні заклики вирушити в черговий хрестовий похід: “Нас мало порівняно з язичниками… У будинку, де є два чоловіки, нехай один швидше йде на війну”.

На вулицях і ярмаркових майданах жонглери співали так звані жести – пісні про діяння, у яких розповідали про славні діла й подвиги героїв минулого, про те, як відважно вони боронили свою країну і віддавали життя за віру… В одній із таких пісень, яку взято за основу старофранцузького епосу “Пісня про Роланда”, розповідалося про смерть відважного рицаря Роланда в битві в Ронсевальській ущелині. Уперше нібито ця поема була виконана в 1106 р. на весіллі хороброго ватажка християн у хрестових походах Богемонда. Про автора поеми ми не знаємо нічого, крім імені – Турольд. Ким він був?

Ченцем чи мирянином? А може, таким воїном, як Турпін, чи таким, як Олів’єр? Одне ми можемо сказати напевно: Турольд знав, що таке війна, був талановитою і надзвичайно освіченою особою.

“Пісня про Роланда” була записана наприкінці XII ст. і складається з трьох частин: 1. Зрада Ганелона: а) нарада короля Марсілія в Сарагосі; б) нарада Карла в Кордові; в) посольство Ганелона та його зрада; г) безвихідне становище ар’єргарду на чолі з Роландом. 2. Смерть Роланда. 3. Помста за Роланда. Спочатку поему виконували усно під акомпанемент музичних інструментів. Повний текст поеми складається з 290 строф (тирад), написаних десятискладовими рядками.

Провідною темою поеми є зображення боротьби проти іноземців-іновірців за “красуню-Францію”, за християнську віру й короля Карла.

У центрі поеми рицар Роланд. Він – ідеальний герой-богатир епосу: молодий, сильний, мужній, сміливий. Роланд – патріот, до останньої миті життя відданий своїй батьківщині, вірний васал і непохитний християнин. Водночас йому властиві й деякі вади, що теж характерно для героїчного епосу.

Так, Роланд занадто запальний, упевнений у власних силах. Ще одним ідеальним героєм епосу є Карл. Але це не молодий гарячкуватий богатир, а сивочолий, досвідчений, мудрий керманич, ідеал державної мудрості.

Отже, обидва образи ідеалізовані, але кожен по-своєму: Роланд – ідеал епічного богатиря, Карл – ідеал епічного владаря.

У поемі особливо яскраво оспівуються патріотизм і відданість християнству на тлі різкого й категоричного засудження зради державних і релігійних інтересів, феодального свавілля й анархізму, які втілені в образі та сюжетній лінії вітчима Роланда – франкського барона Ганелона.

“Пісня про Роланда” створювалася, коли описувані в ній події – похід Карла в Іспанію – призабулись і почали сприйматись інакше. Насправді у 778 р. один із мавританських володарів, мусульманин, запросив короля Карла як союзника в усобній війні. Щоб подолати Піренеї, війську Карла треба було пройти через володіння басків, до речі, християн.

Вони не були в захопленні від присутності на своїй землі іноземних вояків, але пропустили-таки франків. В Іспанії Карл пробув не сім років, як про це написано в поемі, а декілька місяців. Загін маркграфа Бретані Хруотланда пограбував баскське місто. Коли військо франків поверталося назад, ар’єргард (загін прикриття), яким командував Хруотланд, знищили баски.

Карл повернувся, проте знайшов тільки трупи франків.

Як бачимо, автор поеми використав для свого твору лише факт походу й загибелі ар’єргарду франків, решта – породження його фантазії. Такий несправжній, “неповний” історизм отримав назву квазіісторйзму. Може виникнути закономірне запитання: навіщо це було зроблено?

Справа в чому, що будь-яка героїчна поема на історичну чи квазіісторичну тему створюється не для уславлення минулого, а для утвердження у свідомості сучасників певних ідеалів: треба бути сміливим, мужнім, набожним і вірним, як Роланд, мудрим і справедливим, як Карл, а зрада за будь-яких обставин залишається зрадою, противною Богові, і карається.

Минуло майже тисячоліття відтоді, як уперше прозвучала “Пісня про Роланда”, але вона продовжує хвилювати читачів і нині…




ФРАНЦУЗЬКИЙ ГЕРОЇЧНИЙ ЕПОС
Обратная связь: Email