|  | 

ГАЗЕЛІ – ІЗ ПЕРСЬКО-ТАДЖИЦЬКОЇ ЛІРИКИ – РУДАКІ

Як друг обмовиться, ти пропусти повз вуха.

Адже на світі так: де радість, там і скруха.

Провина доброго тяжкою не буває,

Од ласки першої забудеться наруга.

Чи сто хороших діл одне недобре згасить?

Хто терня знищує, той солов’їв не слуха.

Якщо він сердиться, перепросить не бійся:

Не випада шукать щодня нового друга.

Відколи сонце сяє серед неба,

Не жив такий, кому знання не треба.

Які б віки прадавні не взяли ми –

Розумні люди мовами усіми

Знання шукали, сил не шкодували

І речення у скелю вкарбували:

“Знання для серця – світоч найясніший,

Знання для тіла – панцир найміцніший”.




ГАЗЕЛІ – ІЗ ПЕРСЬКО-ТАДЖИЦЬКОЇ ЛІРИКИ – РУДАКІ
Обратная связь: Email