|  | 

ГАЗЕЛІ – ІЗ ПЕРСЬКО-ТАДЖИЦЬКОЇ ЛІРИКИ – ХАФІЗ

Я по троянду в сад спустився на світанні.

Там соловей зайшовся в щебетанні.

Мій побратим гіркий, закоханий в троянду,

Ронив, ридаючи, мелодії весняні.

Не стало вірності і дружби на землі,

Немає жодного, хто б не тонув у злі.

Хто обдарований божественним талантом,

В скупого здирщика слугує при столі.

Немає в мудрого, де голову схилити,

Йому судилися печалі та жалі.

Зате невігласи, що виросли в розкошах,

Щодня купаються у золоті й сріблі.

Рядки поетові, що душу освіжають,

Як ранній вітерець у юному гіллі,

Ячменю пригоряй в скупих не заслужили,

Хоч будь їх автором безсмертний Санаї.

Мені на вухо так сказала вчора мудрість:

Терпи всі злигодні, великі і малі.

І завжди пам’ятай мої слова, Гафізе:

“як не впадеш у прах, то будеш на чолі”.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Твір на тему: ГАЗЕЛІ – ІЗ ПЕРСЬКО-ТАДЖИЦЬКОЇ ЛІРИКИ – ХАФІЗ




ГАЗЕЛІ – ІЗ ПЕРСЬКО-ТАДЖИЦЬКОЇ ЛІРИКИ – ХАФІЗ
Copyright © Школьные сочинения 2019. All Rights Reserved.
Обратная связь: Email