Георгіки
Георгіки (від грецьк. georgikds – землеробський) – різновид дидактичної літератури в античну добу, епічні твори, присвячені сільському життю. Приміром, “Георгіки” Никанора Колофонського (ІІІ-ІІ ст. до н. е.), “Роботи і дні” Гесіода (VIII-VII ст. до н. е.), “Про сільську господарку” Катона Старшого (234-149 pp. до н. е.), “Георгіки” Вергілія (70-19 pp. до н. е.). У новочасній європейській поезії, перейнятій мотивами протиставлення урбанізованої дійсності сільській, Г. набули вигляду стилізації, орієнтуючись на зображення щасливого сільського побуту, спокійного добробуту, статечного пейзажу тощо, наближаючись тим самим до буколіки, як, принаймні, у французького поета Деліля (“Сади”, “Селянин, або Георгіки французькі”).
Деякі поезії Г. Сковороди мають певні риси Г. В українській новітній ліриці до Г. звертався В. Мисик (“Простягся степ…”, “Літо”, “Возовиця” та ін.).
Твір на тему: Георгіки
Related posts:
- ПЛАНИ – KITC, Й. В. ГЕТЕ, Г. ГЕЙНЕ, Е. СЕТОН-ТОМПСОН, ДЖ. Р. КІПЛІНГ, АЛКМАН, М. ЛЕРМОНТОВ, МАЦУО БАСЬО, Ф. ТЮТЧЕВ – ПРИРОДА I ЛЮДИНА 5 клас ПРИРОДА I ЛЮДИНА ДЖ. KITC, Й. В. ГЕТЕ, Г. ГЕЙНЕ, Е. СЕТОН-ТОМПСОН, ДЖ. Р. КІПЛІНГ, АЛКМАН, М. ЛЕРМОНТОВ, МАЦУО БАСЬО, Ф. ТЮТЧЕВ ПЛАНИ Пейзаж у літературі 1. Поняття......
- Стилістична фігура Стилістична фігура (лат. stilus – грифель для писання та figura – образ, зовнішній вигляд) – незвичні синтаксичні звороти, що порушують мовні норми, вживаються задля оздоби мовлення. С. ф. досить поширені......
- Елліністична література Елліністична література – давньогрецька література доби еллінізму (350 до н. е. – 30 н. е.). їй властиве зниження політичної та соціальної заангажованості, пожвавлення Інтересу до внутрішнього світу людини, її духовності,......
- Абстракціонізм Абстракціонізм – одна з течій авангардистського мистецтва. Виникнувши на початку XX ст, (В. Кандинський, Наталія Гончарова, П. Пікассо, П. Мондріан, О. Архипенко, П. Клее та ін.), А. сягнув свого апогею......
- Ідеалізація Ідеалізація (фр. idealisation, від ideal) – спосіб наукового пізнання, один із видів абстрагування, що полягає у створенні таких об’єктів, які не існують у реальному житті, але мають свої прообрази (точка......
- Кондак Кондак (грецьк. kontakion) – основний жанр літургійної поезії, різновид поеми на біблійні сюжети, започаткований у VI ст., досяг розквіту у творчості Романа Солодкоспівця, невдовзі витіснився (VIII-IX ст.) жанром канону. К.......
- “ВІДЧУТТЯ” – АРТЮР РЕМБО АРТЮР РЕМБО (1854-1891) “ВІДЧУТТЯ” Поезія “Відчуття” належить до першого періоду творчості шарлевільського вундеркінда (1869 – травень 1870 p.). Вона, як і всі інші твори цього часу, написана олександрійським віршем, що......
- Штрихова стилістика “Штрихова стилістика” – заміна довгих описових періодів лаконічною фіксацією зображення, міркувань оповідача або персонажа. Швидка зміна переживань та настроїв передається стислими “мазками”, “штрихами”. Задля цього використовуються номінативні мовні конструкції, дієслівні......
- Місто – ВАСИЛЬ СЛАПЧУК скорочено ВАСИЛЬ СЛАПЧУК Місто Хати за руки побралися, З села не випускають, Школа посередині, як подоляночка. Усім класом сонце зустрічали. Вперше закурив, не криючись, Як матір на вальс запросив – зніяковіла,......
- Віршовий розмір або Метр Віршовий розмір, або Метр (грецьк. – metron – міра) – поширений у силабо-тонічній версифікації термін для позначення особливостей ритмічної одиниці, покладеної в основу певного віршового твору, власне – міра вірша,......
- КАПИЩА (КОНТИНИ, ХРАМИ) КАПИЩА (КОНТИНИ, ХРАМИ) – язичницькі, здебільшого дерев’яні, культові споруди та місця для вшанування богів, жертвоприношень, різних треб тощо. Як правило, К – за будь-якого розміру поділялися на дві половини –......
- Мольєр – реформатор високої комедії ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ Ж. Б. МОЛЬЄРА 3. Мольєр – реформатор високої комедії – Розробив своє розуміння природи та призначення сміху: смішне варто видобувати із зображуваної дійсності; сміх, що викликає комедія,......
- Акварель Акварель (фр. aquerelle, від. лат. aqua – вода) – короткі, фрагментовані літературні твори (шкіц, образок, етюд), асоційовані з малярством, коли безпосереднє враження передається в тонких пластично-зорових образах. До цього прийому......
- Імажинізм Імажинізм – літературна група і напрям у російській поезії (В. Шершеневич, Р. Івнєв, С. Єсенін, А. Маріенгоф, пізніше А. Кусиков та І. Грузинов), які з’явилися на літературному обрії в 1919,......
- Голос друку “Голос друку” – книгознавчий і літературно-критичний журнал, що з’явився у Харкові (1921, всього одне число), містив матеріали з книгознавства, бібліографії, мистецтвознавства, методології та історії літератури і т. п, зокрема, фахові......
- Танка, або Коротка пісня Танка, або “Коротка пісня” – п’ятивірш, що складається із чергування п’яти – та семискладових рядків (5-7-5-7-7). Одиницею віршового метра у Т. вважається склад, велике значення відводиться музичній тональності. Т. виникла......
- Емблема Емблема (грецьк. еmbleumа – вставка, рельєфна оздоба) – предмет, зображення, що умовно або символічно виражає певне поняття, ідею. Е. відома письменству здавен, але особливого поширення набула у XVI ст., відповідаючи......
- Епіграф, або Мотто Епіграф, або Мотто (грецьк. epigraphe – заголовок, напис) – напис, що розташовується автором перед текстом твору або його частиною; як правило, Е. – це цитата з відомого тексту, вислів з......
- ПУБЛІЙ ВЕРГІЛІЙ МАРОН (70р. до н. е.-19р. до н. е.) Найвидатніший поет епохи Октавіана Августа – Публій Вергілій Марон – народися 15 жовтня 70 року до н. е. у селищі Анди неподалік Мантуї.......
- Вірш прозою або Поезія в прозі Вірш прозою, або Поезія в прозі – короткий ліричний твір настроєвого характеру, наближений за формою тексту до прози і водночас за мелодикою, підвищеною емоційністю та ліричним сюжетом, навіть з фрагментами......
- Літературний Чернігів “Літературний Чернігів” – мистецький і громадсько-політичний журнал, заснований Літературною спілкою “Чернігів” у листопаді 1992. Виходить двічі на рік (до листопада 1993 мав назву “Чернігів”). Головний редактор – М. Ткач. Має......
- Імітація Імітація (лат. imitatio, від imitor – наслідую) – наслідування, підроблення. Часто вживається в імпресіоністичних творах, особливо в поезії, задля увиразнення безпосередності враження: Дзень-дзень-дзень-дзень: Дзеленькають останні колеса Коляски старосвітчини, Що колобродять......
- Апострофа Апострофа (грецьк. apostrophe – особисте звертання) – стилістична фігура, звертання до відсутньої особи, як до присутньої, до персоніфікованих явищ природи; приміром, звертання Ярославни до Сонця, Вітру та Дніпра-Славутича (“Слово Про......
- Ілюстрація Ілюстрація (лат. illustratio, від illustro – освітлюю, роз’яснюю) – зображення, яке наочно пояснює або доповнює будь-який друкований текст (карта, схема, репродукція), зокрема – тексти літературно-художніх творів. У книжкових ансамблях, що......
- ДУМКА Думка – досить поширений в українській і деяких інших слов’янських літературах жанр короткого ліричного вірша елегійного (іноді баладного) змісту. Термін “думка” (як зменшувальний від “дума”, про яку див. підрозділ “Ліро-епос......
- Кільце Кільце – композиційна фігура у віршованому творі, що полягає у повторенні звуків, лексем, строф тощо, коли немовби змика-ються анафора та епіфора (див.: ). Надзвичайно багата на цей прийом лірика П.......
- Шарж Шарж (фр. charge) – різновид карикатури, в якій зберігається подібність з об’єктом зображення, сатиричні тенденції поступаються перед м’яким, доброзичливим гумором. Ш. має свою жанрову специфіку і в поезії: це переважно......
- Взаємодія Взаємодія – взаємозв’язок, взаємозалежність елементів будь-якої системи, в процесі яких вони змінюються. Характер, спрямованість і наслідки такої взаємозалежності індивідуальні. Дія – це вияв діяльності активного суб’єкта. В. – зіткнення діяльності......
- Контрольний твір за творчістю О. Пушкіна та М. Лермонтова Урок зарубіжної літератури 9 клас УРОК № 62 Тема. Контрольний твір за творчістю О. Пушкіна та М. Лермонтова Мета: розвивати письмове зв’язне мовлення та творчі здібності учнів; узагальнити та систематизувати......
- Класицизм веймарський Класицизм веймарський – напрям у німецькій класичній літературі просвітницької спрямованості 80-90-х XVIII ст. Представлений творчістю Й.-В. Гете, Ф. Шіллера, теоретичними працями Й. Вінкельмана, В. Гумбольдта. К. в., що прийшов на......
Георгіки