Героїчний подвиг Низа та Евріала (за поемою І. Котляревського “Енеїда”)

Для українців “Енеїда” І. П. Котляревського – високопатріотична епопея України, незважаючи на її бурлескно-травестійний стиль. Письменник зображує Енея і троянців, скріплених міцною дружбою. Вони люблять бенкетувати, але ніколи не забувають про лицарську честь воїна, вміють захистити батьківщину. У цьому нас переконує подвиг двох героїв поеми – Низа та Евріала.

Низ і Евріал – земляки, обоє завербувались до війська Енея і присягнули йому на вірність, вірні дружбі: Від тебе не одстану зроду. З тобою рад в огонь і в воду. На сто смертей піду з тобой. Вони – лицарі, їм властиве самовіддане виконання обов’язку: Де общее добро в упадку, Забудь отця, забудь і матку, Лети повинность ісправлять. Письменник устами своїх героїв возвеличує патріотичні подвиги народу, закликає співвітчизників підкорити особисті інтереси інтересам суспільним.

У своїх патріотичних думах Низ і Евріал не одиночки. Коли вони розповіли троянцям про їх план – забратися в тил ворога вночі і перерізати їх, то останні захоплено вітали їх: Троянці всі тут заревли. Одважних стали обнімати. Вилазка в стан ворога – це свідчення глибокого усвідомлення героями вірності присязі, саможертовній товариськості: Як ми Енею присягали Для його служби жизнь оддали. Як відомо, у Евріала є стара мати, а Низ – сирота, тому Низ умовляє товариша залишитись на варті, не ризикувати своїм життям, бо повинен жити заради матері старої.

Однак Евріал залишається вірним батьківському заповіту: Умри на полі, як герой. Молодці намагалися довести свою вірність Енеєві. “За честь і к князю за любов” вони пішли в стан ворога. Вони на той світ одправляли ворогів, кололи, різали без розбору: Любов к отчизні де героїть, Там сила вража не устоїть, Там грудь сильніша од гармат, Там жизнь – алтин, а смерть – копійка… І лише несподівана поява рутульського полководця Волсента з воїнами не дала врятуватись героям.

Піймали Евріала і почали знущатися над ним, а цього не міг допустити Низ; він пускає із своєї засідки спис у ворога і цим видає себе. Життя своє герої віддали заради перемоги над ворогом, і автор високо цінує їх героїчний подвиг: Так кончили жизнь козарлюги, Зробивши славнії услуги На вічність пам’яті своїй. Високий дух патріотизму, волелюбні настрої властиві усім троянцям. Про це свідчить і те, що по-своєму повторили подвиг Низа і Евріала і такі герої поеми, як брати Битіас і Пандор, троянці Геленор і Лик…

Сміливістю, мужністю, військовою доблестю наділений і ватажок троянців – Еней. Отже, І. П. Котляревський у своїй поемі “Енеїда” оспівує подвиг як найвищий вияв патріотизму і громадської мужності, самовідданості в боротьбі за справедливе діло.