ГНАТА
Цього дня, 2 січня, заборонялося прясти та прати. Жінки здебільшого виготовляли обрядове печиво, а дівчата на вечорницях виготовляли прикраси: хатнім прикрасам належала особлива роль. Тож виготовляли “голубці” у вигляді птахів. Для цього брали шкаралупу з-під яйця, з обох боків проколювали два отвори та просовували кольоровий папір. Такі вироби підвішували до сволока.
Як відомо, фігурка птаха ототожнювалась у наших давніх предків із небесним світилом – сонцем. Робили також “павуків”, “їжаків” тощо. їх підвішували на конячій волосині до сволока, де зони мали висіти від Різдва до Водохрещі.
Як відлуння давнього новорічного ритуалу до нашого часу зберігся звичай усвятковувати вікна. Прикраси робили із соломи. Виготовляли різноманітні ромбики, кубики тощо та вставляли їх у вікна. Такі прикраси створювали особливий новорічний настрій.
Біля вікон чіпляли хрестики, як оберіг від нечистої сили.
Твір на тему: ГНАТА
Related posts:
- КОЛОДІЙ Чоловічий Бог любові та шлюбу, як Лада – жіноча богиня любові й шлюбу. За давніх часів у кінці лютого на майдані ставили глиняну чи дерев’яну статую цього бога, що її......
- Літературно-артистичне товариство Літературно-артистичне товариство – об’єднання київських митців (письменників, музик, малярів), осередок художнього життя України на межі ХІХ-ХХ ст. Його представники (М. Лисенко, М. Старицький, І. Нечуй-Левицький, Марія Заньковецька, М. Мурашко, Леся......
- Жіночі прикраси Жіночі прикраси Чи замислювалися ви, дівчатка, про походження такої прикраси, як намисто? Які прикраси носили жінки в давнину? Відомо, що намисто під назвою “бись” або “борь” зустрічалося в літературних пам’ятках......
- Твір-мініатюра “Осінній пейзаж з вікна” або “Дощ восени” Пізньої осені оголилися дерева та кущі. Відразу навкруги стало багато простору та повітря. Але це не дуже втішає, бо сонце вже рідко світить. А якщо воно світить, то вже майже......
- В ПОРОЖНІЙ КАТІ СУМНО Й НОЧУВАТИ (інтер’єр) Внутрішнє планування українського житла передбачає піч (уособлення родинного вогнища), що завжди займає внутрішній кут хати й обернена своїм отвором до фасадної стіни, у якій робляться вікна. Традиційна українська хата має,......
- Кіноповість Кіноповість (грецьк. kineo – рухаю) – твір кіномистецтва, сюжет якого порівняно складний, базується на цілій низці подій і в якому досягається епічна широта охоплення зображуваної дійсності. Разом з тим у......
- УКРАЇНСЬКИЙ ОДЯГ Що то за дівчина: так одягається, що й корова лякається. Сьогодні прилавки крамниць і ринків рясніють найрізноманітнішим одягом, дорогим і не дуже, імпортним та вітчизняного виробництва, класичним і модерновим… При......
- ЛІС І СЕБЕ ЧИСТИТЬ, І ЛЮДИНУ НАСТАВЛЯЄ (рослини) Оберегами від злих сил вважалися в народі й рослини, що мали чудодійні властивості. Це полин, часник, осика, верба, а також широколисті дерева, гілками яких замаювали оселі під час Зелених свят.......
- Весільний коровай Весільний коровай Одним із найпоширеніших весільних обрядів, який символізує освячення громадою новоствореної родини, є випікання короваю. Коровай виготовляли, дотримуючись певного сценарію. Випікали його у п’ятницю або в суботу у домі......
- ГОСТЕЙКА ГОСТЕЙКА – міфічний образ-тотем давніх росіян. Споріднений з білоруським КУСТОМ та українською ТОПОЛЕЮ. Свято Г. відбувалося наприкінці весни як знак священного пошанування гаїв, лісів, дерев – усієї навколишньої природи. Дівчата......
- Схема римування Схема римування – схема розташування рим у віршовій структурі, позначувана літерами української (або латинської) абетки. Поширені в силабо-тонічній системі такі різновиди С р.: суміжне, або парне (аа бб…), перехресне (абаб),......
- РУСАЛКИ Загальновідомо, що ця істота являє собою дівчину з риб’ячим хвостом, але це досить спрощена характеристика. В українській демонології це один із найколоритніших персонажів, уособлення небезпечної водяної стихії. Це молоді вродливі......
- Літературний Чернігів “Літературний Чернігів” – мистецький і громадсько-політичний журнал, заснований Літературною спілкою “Чернігів” у листопаді 1992. Виходить двічі на рік (до листопада 1993 мав назву “Чернігів”). Головний редактор – М. Ткач. Має......
- Графоманія Графоманія (грецьк. grapho – пишу та mania – хвороблива пристрасть) – хворобливе прагнення особи, позбавленої хисту, до літературної діяльності, що імітує справжню літературу, дискредитує мистецтво. У 20-ті XX ст. мав......
- ДОМОРГАЛИСЬ, ДОКИ НЕ ПОБРАЛИСЬ (післявесільні обряди) Післявесільні обряди повинні зміцнити зв’язок між родинами молодих і полегшити адаптацію молодої в чужому домі. Через день-два молодий кличе гостей на “пропій”. Або ж у першу після весілля неділю справляють......
- Розвий, сосно, сімсот квіток, рано-рано Скорочено Розвий, сосно, сімсот квіток, рано-рано. Розвий, сосно, сімсот квіток, та ранесенько. Всім буярам по квіточці, рано-рано. Всім буярам по квіточці, та ранесенько. А Іванові не стало квітки, рано-рано, А Іванові......
- Жанр літературно-художньої критики Жанр літературно-художньої критики – форма історично складених літературно-критичних виступів: проблемна стаття, оглядова стаття, літературно-критичний нарис, літературно-критична монографія, передмова чи післямова, рецензія, анкета, інтерв’ю, фейлетон, памфлет, есе, пародія, бібліографічна довідка тощо.......
- Атрибуція Атрибуція (лат. attributio – визначення, приписування) – одна з проблем текстології, що полягає в установленні авторської приналежності художнього твору, виданого анонімно чи підписаного псевдонімом, а також на випадок містифікації. Водночас......
- ЯК ХВОРИЙ, ТО ЗВЕРТАЙСЯ НЕ ДО ПОПА, А ДО ЗНАХАРЯ (знахарі, ведуни) Сьогодні, як і колись (хоча набагато менш активно), по допомогу часто звертаються до представників категорії спеціальних людей. Знахарі – це люди, добре обізнані з народними методами й засобами лікування. Серед......
- З вікна моєї квартири (твір-опис) Я завжди радію тому, що вікна моєї квартири виходять не на гучний проспект або трасу, а на дачні сади, за якими видно ліс. Саме тому я не повісила у своїй......
- Прозаїзм Прозаїзм (лат. рrosus – вільний) – слово або зворот побутового мовлення, науковий чи технічний термін, який у художньому контексті видається неорганічним. Приміром: “Синхрофазотрони ридають, як леви” (І. Драч). Особливо захоплюються......
- Неологізм Неологізм (грецьк. neos – новий та logos – слово) – нове слово або вислів, поява яких зумовлена потребами доби (наукові відкриття, зміни суспільних відносин, розвиток культури тощо). Досить часто творцями......
- Жарт Жарт – 1). Вислів, витівка, дотеп, комічна дія тощо, які викликають сміх і служать для розваги. Експресії словесного жарту нерідко сприяють римоване мовлення, діалог, каламбур, алогізми тощо: – Ти що......
- Дуб Дуб Росте на лісовій галявині розложистий красень-дуб. Міцний, високий, він повільно похитує різьбленим листям від ніжного подиху вітру. У давнину слов’яни вважали, що дубові гаї є житлами богів. Тому кремезні......
- Місто, у якому мені хотілося б жити (твір-розповідь) Одного разу ми з батьками гуляли містом. Після тривалої спеки прийшла легка прохолода. Ми зайшли до центрального міського парку. Але як же ми здивувалися, коли побачили, що знайомі алеї були......
- Сорока – Твір розповідь з елементами опису Я люблю спостерігати за тваринами в лісі, або зоопарку. Вони дуже смішні, і деколи можна побачити забавні сюжети навіть на дворі, або на вулиці. З вікна нашої кухні добре видно......
- ЛЯЛЬНИК (ЛЯЛЬНІК) ЛЯЛЬНИК (ЛЯЛЬНІК)- у давніх українців (згодом – і в давніх білорусів) свято ЛЯЛІ, дівочі хороводи, танки тощо. Зібравшись на лузі, дівчата обирали вродливу подругу, одягали її в білий одяг, клали......
- Записна книжка письменника, або Записник Записна книжка письменника, або Записник – одне з рукописних джерел, за яким (поряд з іншими джерелами – щоденниками, листами тощо) вивчають погляди письменника, виникнення творчих задумів, їх розгортання і втілення,......
- Амебейна композиція Амебейна композиція (грецьк. amoibdios – взаємний) – будова художнього твору за принципом смислового та синтаксичного паралелізму, повторення композиційно важливих частин (фрагментів, образів, стилістичних прийомів тощо), де обидві теми викладаються, набуваючи......
- Жіноча доля “Жіноча доля” – громадсько-літературний ілюстрований щомісячник, що виходив у Коломиї 1925-39 за редакцією Олени Кисілевської. Крім інформації загальнополітичного та громадського життя, друкував твори українських класиків (Т. Шевченка, І. Франка, Лесі......
ГНАТА