ГОЛОВАЦЬКИЙ ІВАН
ГОЛОВАЦЬКИЙ ІВАН (1816, с. Чепелі, тепер Бродівського р-ну Львівської обл. – 09.02.1899, Відень) – поет, журналіст, видавець.
Брат Я. Головацького. Навчаючись у Львівській духовній семінарії, належав до гуртка “Руська трійця”. Закінчив медичний ф-т Віденського університету. Працював у Відні лікарем. З 1849 р. – співробітник газети “Галичо-руський вісник” у Львові; у 1850-1852 рр. – редактор цієї газети (під зміненою назвою: “Вісник… для русинів Австрійської держави”) у Відні.
З того часу переходить на москвофільські позиції. Видав альманах “Вінок русинам на обжинки” (кн. 1 – 2, 1846 – 1847), де виступив із циклами сонетів “Торжество”, “Семая на чужині весна”, з кількома ліричними присвятами і статтею “Загадки руські”.
Опублікував у “Зорі галицькій” (1849) рецензію на повість Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся”. Друкувався також у виданнях “Зоря галицька яко альбум на год 1860” (переклад німецького вірша “Тайная любов” невідомого автора), “Галичанин” (1862, стаття з порівняльного мовознавства). Підготував і видав 1860 р. у Відні німецькою мовою поетичну хрестоматію “Російська читанка”, що складалася в основному з його перекладів (наведено російський оригінал).
Літ.: Возняк М. Два недруковані вірші Івана Головацького // ЗНТШ. 1910. Т. 94. Кн. 2; Студинський К. Причинки до історії культурного життя Галицької Русі в літах 1833- 1847 // Кореспонденція Якова Головацького в літах 1835 – 1849.
Л., 1909.
М. Шалата
(1 votes, average: 5.00 out of 5)Твір на тему: ГОЛОВАЦЬКИЙ ІВАН
ГОЛОВАЦЬКИЙ ІВАН