|  | 

Головний наголос

Головний наголос – виразний словесний наголос у вірші, котрий, за законами української версифікації, розподіляє свою ритмотворчу функцію з побічними наголосами одного і того ж самого слова. Так, у вірші П. Тичини “Арфами, арфами…” епітет “самодзвонними” має Г. н. на третьому складі при побічному наголосі на першому. Так само у вірші “Закучерявилися хмари…” спостерігається Г. н. у слові “закучерявиш ся” на четвертому складі при наявності побічного на другому та шостому, зумовленому впливом ямбічної строфи та пірихіїв.

Г. н. актуалізується також при наявності різнонаголошених рим.




Головний наголос
Обратная связь: Email