|  | 

ГУМОР. СПІВОМОВКА

Українська література 6 клас

КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА

ГУМОР. СПІВОМОВКА

Гумор – цс художній прийом у творах літератури, спосіб художнього зображення, коли про серйозні речі говориться з добродушною посмішкою. З гумором письменники найчастіше говорять про якісь дрібні вади людей, смішні риси їхнього характеру, поведінки чи зовнішнього вигляду.

Термін гумор часто вживається поряд з терміном сатира, що теж є видом комічного. Однак, якщо сатира – це спосіб висміювання негативних явищ, то гумор – це лише спосіб висловлюватися смішно, посміятися з недоліків. До жанрів гумору належать усмішки, байки, гуморески, анекдоти, співомовки.

Співомовки – це своєрідний жанр української сатирико-гумористичної поезії, в основі якої яскраво виражені фольклорно-етнографічні мотиви, байкарські традиції. Це здебільшого короткий гумористичний вірш, побудований на основі народного анекдота, приказки чи притчі.

Термін співомовки, на думку дослідників, утворений від другої назви богині Музи – Співа. Як ми уже зазначали, цей термін запровадив письменник Степан Руданський. Він же започаткував цей жанр в українській літературі, використавши попередні традиції гумористичної творчості.

Письменник Валерій Шевчук написав так: “Степан Руданський великий тим, що створив свою “співучу мову”, як назвав ‘її, і цією мовою, легким, летючим сюжетним віршем розповів сотні веселих історій, які в літературі здобули назву співомовок”.

Закріпив цей жанр в українській літературі Іван Франко, створивши цикл “Нові співомовки”. Письменник називав співомовки “короткими епічними анекдотами, сюжет яких взятий з уст народу”.

Що? Коли? Чому? Як?

1. Дайте визначення гумору як способу зображення дійсності. Чим гумор відрізняється від сатири? 2. Які жанри гумористичних творів ви знаєте?

3. Схарактеризуйте жанр співомовок. Які спільні ознаки вони мають з байками та народними анекдотами? 4. Хто продовжив традицію творення співомовок в українській літературі?

ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ЧИТАННЯ

Степан Руданський

ДОБРЕ ТОРГУВАЛОСЬ

Чи в Києві, чи в Полтаві,

Чи в самій столиці

Ходив чумак з мазницею

Помежи крамниці.

І в крамницях, куди глянеш,

Сріблом-злотом сяє, –

А йому то і байдуже,

Він дьогтю питає!

Реготять купці дурнії,

А він тільки сплюне

Та й до другої крамниці,

Багатшої, суне.

В найбагатшії крамниці

Два купці сиділо,

І туди чумак заходить

З мазницею сміло.

“Добридень вам, добрі люди!”

Та й зачав питати,

Чи нема у них принаймні

Дьогтю де продати.

“Нєту, нєту!” – купці кажуть

Та й, шельми, сміються.

“Здєсь не дьоготь, только дурні

Одні продаються!”

А чумак їм: “То нівроку ж

Добре торгувалось,

Щойно два з вас таких гарних

На продаж осталось”.




Твір на тему: ГУМОР. СПІВОМОВКА




ГУМОР. СПІВОМОВКА
Copyright © Школьные сочинения 2019. All Rights Reserved.
Обратная связь: Email