І. Карпенко-Карий. “Сто тисяч”. Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи
УРОК 46
Тема. І. Карпенко-Карий. “Сто тисяч”. Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи.
Мета: навчати учнів розкривати проблематику твору, визначати основні засоби змалювання образу Герасима Калитки, характеризувати його та інших дійових осіб; формувати вміння дискутувати про бездуховність людини, про сенс людського життя та висловлювати думки, викликані прочитанням твору; виховувати усвідомлення того, що бездуховність – прояв зла у житті людини.
Обладнання: ілюстрації до п’єси “Сто тисяч”, виставка творів І. Карпенка-Карого.
Хід уроку
І. Організація навчальної діяльності.
1. Тестова перевірка засвоєння учнями змісту п’єси “Сто тисяч”.
1. За що Калитка дорікав робітникові Климу:
А) за те, шо той рано встав;
Б) що взяв окраєць хліба;
В) що не затопив у печі;
Г) добре поснідав.
2. Від яких думок Герасимові “і не їсться… і не спиться”:
А) як би “земельки прикупити”;
Б) що його робітники лише “жеруть, як з немочі, а сплять, як мертві”;
В) що хліб “крадуть з-під носа”;
Г) що Копач “викопає гроші”.
3. З якою метою Калитка відряджає кума Савку “у город”:
А) купити “свинку і кнурця” у Пузиря;
Б) розміняти гроші в казначействі;
В) знайти майстра з виготовлення фальшивих грошей;
Г) на службу до Божого храму.
4. Яку винагороду попросив Савка за допомогу в купівлі фальшивих грошей:
А) половину від усієї суми;
Б) сто карбованців від кожної тисячі;
В) п’ятдесят карбованців від тисячі;
Г) запродажню на волі.
5. Як відреагував Герасим на прохання Параски запрягти коней, щоб поїхати до церкви:
А) виконав її прохання;
Б) сам повіз дружину до храму;
В) не дав коней і мало не побив Параску;
Г) сказав, що коні всі у полі.
6. Який сон приснився Калитці:
А) що Роман одружився з Пузиревою дочкою;
Б) що кум Савка відібрав у нього гроші;
В) що Пузир купив фальшиві гроші;
Г) що Бонавентура знайшов скарб.
7. Скільки днів потрібно буде, щоб об’їхати усю придбану Калиткою землю:
А) один;
Б) два;
В) три;
Г) чотири.
8. У кого Герасим збирався купити землю:
А) у Пузиря;
Б) в Жолудя;
В) у Гершка;
Г) у Смоквинова.
9. Чому Калитка все-таки вирішив одружити сина Романа з Мотрею:
А) бо про це просив його сам Роман;
Б) щоб догодити Парасці;
В) бо Пузир образив Романа і не запросив його у хату;
Г) тому що Мотря була багатою.
10. Як обдурив Герасим Невідомого:
А) не захотів купити фальшивих грошей;
Б) дав тому замість п’яти лише три тисячі карбованців;
В) розповів про шахрая в казначействі;
Г) заплатив за фальшиві гроші також фальшивими.
11. Чому Калитка хотів накласти на себе руки:
А) тому що Савка вимагав від нього десять тисяч;
Б) бо Жолудь перекупив землю у Смоквинова;
В) тому що, замість грошей єврей дав Герасимові “чистісіньк бумагу”;
Г) бо його залишила дружина.
12. Яке слово пропущене в останній репліці Калитки “Обікрали
… ограбили… Пропала земля Смоквинова! Нащо ви мене зняли з
Вірьовки? Краще…, ніж така потеря”:
А) гроші;
Б) злидні;
В) тюрма;
Г) смерть.
Ключі: 1 – б; 2 – а; 3 – б; 4 – б; 5 – в; 6 – б; 7 – в; 8 – г; 9 – в; 10 – б; 11 – в; 12 – г.
2. Бесіда за питаннями.
– Які картини вам особливо сподобалися у творі “Сто тисяч”? Чому? Перекажіть їх або виразно прочитайте в особах.
– Хто з персонажів найбільше запам’ятався? Чим саме?
– Яке основне прагнення Калитки? Як він втілює в життя свої мрії, спрямовані на збагачення?
– Якими засобами Герасим домагається майна?
– Чи можна стверджувати, що жадібність – головна риса характеру Калитки? Поясніть свою думку.
– Вдумайтеся у зміст прислів’я: “Чужими руками добре жар загрібати”. Який вчинок Герасима характеризує його як такого, що любить чужими руками жар загрібати?
– Як ви гадаєте, чому Калитка так любить землю? Чи можна вважати цю рису вдачі взірцем для нас?
– Які риси характеру Герасима, на вашу думку, гідні наслідування?
– Як Калитка ставиться до науки, культури?
– Яким він є батьком, чоловіком? Підтвердіть свої відповіді рядками з тексту?
– Чи знаєте ви, що означає слово “бездуховний”? Чи можна Герасима назвати бездуховною людиною? Чому?
– Зіставте образи Калитки і Савки. Що спільне й що відмінне у їхніх характерах?
– Охарактеризуйте поведінку, мрії, мову Бонавентури. Яка ваша думка про нього?
– Розкажіть про Романа. Якими ви уявляєте його зовнішність і вдачу? Про що, на вашу думку, свідчать такі деталі: з вирваного волосся він робить квачі; згоден вступити в спілку з Копачем; їздив до Пузиря. Чи стане Роман таким же, як його батько?
Обгрунтуйте своє твердження.
– Якими ви уявляєте Параску й Мотрю? Позитивні вони персонажі чи негативні? Доведіть свою думку.
3. Робота в групах. “Синтез думок”.
Учні об’єднуються в групи та отримують завдання відповісти на питання: “У чому вбачають сенс життя герої п ‘єси “Сто тисяч”? А в чому вбачаєте сенс людського життя ви? (Відповідь можна на аркуші паперу написати, намалювати чи показати схематично).
За командою вчителя сусідні групи обмінюються аркушами і вже іншим чорнилом чи олівцем доповнюють відповідь попередньої групи, погоджуючись з нею чи заперечуючи її.
II. Підбиття підсумків.
III. Домашнє завдання.
Підберіть матеріали для характеристики Герасима Калитки за таким планом:
А) прагнення до збагачення – основний зміст життя Калитки;
Б) ставлення до членів родини;
В) взаємини з друзями, знайомими;
Г) стосунки з наймитами;
Д) шахрайські махінації.
(Матеріали можна записати у вигляді цитат або стисло викласти своїми словами,- наприклад: ставлення до членів родини – “жінка з діжі рук не виймає”; синові не дає найменшого відпочинку; коней шкодує, а Параску – ні тощо.)
(2 votes, average: 3.00 out of 5)Твір на тему: І. Карпенко-Карий. “Сто тисяч”. Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи
І. Карпенко-Карий. “Сто тисяч”. Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи