|  | 

Історія міст і сел

Пошукова робота учнів 6 класу ” Вулиця Радянська”

Є така коротенька вулиця в селі Жданівка вулиця Радянська, 28 дворів нараховується тут. Це небагато, однак вулиця має багату історію.

За спогадами односельчан, вулиця почала своє існування після війни. У той час був невеликий колгосп у Жданівці і контора (стара будівля) стояла на тому ж місці, де й теперішня. Головою колгоспу був Карабеза І. К. Старі люди розповіли, що в той час із колгоспниками розраховувались продуктами.

Необхідно було налоги платити, замість них давали “позики” (папірці) типу облігації, а потім за них повертали гроші. Крім того люди мусили здавати державі по 40 яєць, гусей, кролів.

“При Сталіні було погано, при Малінкові – Добре” – згадують старі люди. При радянській владі, коли головою сільської ради був Макар Прохорович Максімов, з’явилась дорога та світло на вулиці Радянської. У той час в колгоспі працювали люди, які всього себе віддавали своїй праці.

Це Перепелкин Кирило Степанович, який воював, був поранений та нагороджений медалями, після перемоги працював бригадиром в колгоспі. Пірогов Іван Остапович – на нього казали хазяїн “в колгоспі” бо підходив він до справи із душею, а ще займався бджільництвом.

Перепелкина Саня Іванівна під час війни працювала в бригаді, стала відома на весь район дояркою. Серед доярок працювала Косяк Антоніна Кирилівна. По тридцять одній корові доїла вона і дуже любила свою роботу.

Пирогова Єва Хомівна працювала у полі, сіяла, саджала, полола та збирала врожаї рік за роком.

На початку 60х років була побудована голова контора, господарем став голова Забрудський Євгеній Пахомович (18.12.1903р. н) Після війни село стало відбудоване. В селі запрацювала МТС, були побудовані тваринниці ферми, були закладені фруктові сади, перекриті селянські хати, відкрита ветлікарня. Люди згадують

” Забрудський був справжнім головою, почав давати гроші і колгосп розквітнув” .

Згодом Пащенко Олексій Захарович очолив колгосп “Гігант”, якому віддав 13 років. Господарство при ньому стало найміцнішим на Магдалинівщині тут вирощували високі врожаї зернових та технічних культур, підвищували продуктивність тваринницства, проводили велике капітальне будівництво. За високі показники в роботі О. З Пащенко був нагороджений орденами Леніна, Трудового Червоного Прапора, ” Знак пошани, відзначений медалями, грамотами”.

Серед жителів в. Робоча не можна не згадати про заслужену вчительку математики та фізики Жданівської загальноосвітньої школи Москвич Ларису Олександрівну (10.03.1930.р. н) З 1952 року вона працювала в школі. За її високу теоретичну і методичну підготовку та міцні знання, які давала вона дітям, Лариса Олександрівна була нагороджена грамотами МО УРСР та профспілки працівників освіти (1987р).

Брати Мамонови – Станіслав Юрійович і Володимир Юрійович (18.01.1960р) теж мешкали на вулиці Радянська. Станіслав – генерал майор, працює в управлінні внутрішніх справ Росії. Володимир працював в Угорщині та на Далекому Сході Хабаравського краю в місті Середньо-білий, а потім в Москві.

Зараз Володимир за станом здоров’я звільнився і є генералом запасу.

Ось таку цікаву історію має в. Радянська, Турич Світлана Дмитрівна (1941р. н) описує її так: “Наша вулиця була побудована на початку 60х років. Тоді вона ще не була такою чарівною як зараз, але поступово з’являлись будиночки, які обростали садами. Коли вирішувалось питання про в’їзд на в. Радянську, то всі жителі вулиці зібрались і одноголосно прийняли к висновку, щоб посадити біля в’їзду маленькі іви.

Всією вулицею садили іви.

В 1961 році побудували дитячий садочок – справжня допомога батькам і радість дітям. В 1962-64 рр. почалося будівництво дороги, яка веде в район “Магдалинівський”. Згодом постелили асфальт і поставили автобусну зупинку.

В той час все робилось для того, щоб люди жили краще, тому всі жителі вулиці порадились і вирішили назвати вулицю Рядянською на честь Радянського союзу.

З того часу наша вулиця тиха, затишна і дуже рідна”

Зібрано за жовтень 2009.




Історія міст і сел
Обратная связь: Email