|  | 

Книги – морська глибина, Хто в них пірне аж до дна, Той, хоч і труду мав досить, Дивнії перли виносить (І. Франко)

ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ

Книги – морська глибина, Хто в них пірне аж до дна, Той, хоч і труду мав досить, Дивнії перли виносить (І. Франко)

Понад століття тому Іван Франко написав рядки, у яких визначив книгу як морську глибину, де на самому дні можна знайти дивнії перли, що прикрашають життя, роблять його змістовним.

Якими ж були наші перші книжки? Це казки про курочку-рябу, про те, як дід посадив ріпку, про рукавичку, що прихистила лісових звіряток. Пізніше нашими друзями ставали веселий Незнайко, серйозний Знайко, Аліса і Чеширський Кіт, Буратіно та його вірні друзі. А потім ми разом з Томом Сойєром і Геком Фінном переживали страшні та веселі пригоди, літали на ядрі разом з бароном Мюнхгаузеном, захоплювалися вигадками героїв Всеволода Нестайка, співчували Франковому Грицю.

Ми навіть не замислювалися над схожістю героїв Шекспіра і Коцюбинського, Вальтера Скотта і Пантелеймона Куліша. А вони вчили нас мужності, вірності в коханні і любові до Батьківщини.

Про подвиги предків ми дізнавалися із “Слова про похід Ігорів”, про боротьбу українського народу за волю – із “Гайдамаків” Тараса Шевченка, про трагедію фанатика революції – із новели Миколи Хвильового “Я (Романтика)”, про красу рідного краю нам розповів у своїх усмішках Остап Вишня.

Книги – добрі і розумні порадники. Недарма кращі з них дістали назву “вічні супутники”: кожне нове покоління відкриває їх для себе і повертається до них протягом життя, а вони знов і знов допомагають відкривати світ. Але часи змінилися і, на жаль, книга витісняється із життя моїх ровесників телебаченням, комп’ютерами, мобільними телефонами.

Ще зовсім недавно твір, відомого фантаста про те, як люди позбавляються книг, здавався настільки нереальним, що викликав посмішку. А зараз багато хто думає, що в сучасному інформаційному суспільстві книга відходить у небуття. У крайньому разі їх замінюють новітні гаджета, адже в невеликий за розміром планшет можна закачати цілу бібліотеку (а ще краще – дайджести), а в Інтернеті швидко знайти будь-яку інформацію.

Справді, телевізор, комп’ютер сьогодні займають увесь вільний час більшості школярів. А книги, театри, музеї, спорт відійшли на другий план. Учені світу довели, що та людина, яка із усього багатства культури обирає лише телевізор та комп’ютер, поступово тупішає. Річ у тому, що екран дає багато зорових вражень, які вже кимось підібрані: уже відібрано матеріал, визначено кут зору, спрогнозовано результат. Величезна кількість вражень призводить до несамостійності сприйняття.

Фантазія, образне мислення виключаються із цього процесу. Здавалося б, переглядай по телевізору чи комп’ютеру всі фільми, спектаклі, концерти – і будеш художньо розвиненою людиною. Але насправді все відбувається навпаки.

Розвиток людей, які отримують усі враження з екрана, виявляється заторможеним. І тільки ті, хто проводить свій вільний час із книгою в руках, здобувають справжню насолоду від спілкування з улюбленими героями твору. І нехай автор до найменших подробиць описує портрет героя, інтер’єр приміщення, природу, щоб уявити собі все це, у читача працює фантазія. Любителі книги дістають насолоду вже від того, що тримають її в руках, відчувають запах фарби і шелест сторінок. Книга веде читача в незвіданий світ, розкриває перед ним характери героїв, будить найрізноманітніші почуття. І не випадково батьки, які хочуть, щоб їхні діти були успішними в житті, змалечку призвичаюють їх до книг.

Як доказ цьому в народі побутують такі влучні вислови: “Той, хто читає, завжди буде керувати тим, хто дивиться телевізор”, “У бідних людей великі телевізори, а в багатих – великі бібліотеки”.




Книги – морська глибина, Хто в них пірне аж до дна, Той, хоч і труду мав досить, Дивнії перли виносить (І. Франко)
Обратная связь: Email