|  | 

Комедія Карпенка-Карого “Сто тисяч” і проблема сенсу людського життя

Драматургічну діяльність І. Карпенко-Карий розпочав людиною немолодою, збагаченою великим життєвим досвідом. Він був вірний життєвій правді, виявляв посилену увагу до складних явищ тогочасної дійсності. Саме тому він шукав нові шляхи в українському драматичному мистецтві.

Уже в драмі “Сто тисяч” він розкриває характер глитая глибше, досконаліше. Головний персонаж Герасим Калитка – український “чумазий”. Єдина святиня для нього – це гроші. Він черства людина до всіх, але коли згадує про гроші і землю, то його черствість де й дівається: “Як радісно тебе загрібати до купи, в одні руки…” Калитка сам не доспить і родичам, наймитам не дає часу на відпочинок, бо вважає, що праця – то гроші, багатство: “Настане день, то роботи не бачиш, а тільки чуєш, як губами плямкають”.

На думку Калитки, далеко не заїдеш на одній ощадливості, тому він шукає інших шляхів збагачення. Він обдурить кого завгодно. Це й погубило його, адже той, хто обдурить іншого, обов’язково сам пошиється в дурні. Калитка ж спробував обдурити шахрая досвідченого, та той йому, замість грошей, підсунув мішок з чистим папером.

Герой п’єси, доведений до відчаю, вирішує покінчити зі своїм життям. Але коли вийняли з петлі, він говорить: “Нащо ви мене зняли з вірьовки? Краще смерть, ніж така потеря!” Герасим засліплений жадобою, тому й сам винен у тому, що з ним сталося.

Життя для нього нічого не варте. Це потворне явище у будь-який час і в будь-якому суспільстві.




Комедія Карпенка-Карого “Сто тисяч” і проблема сенсу людського життя
Обратная связь: Email