А й правда, крилатим грунту не треба. Землі немає, то буде небо. Немає поля, то буде воля. Немає пари, то будуть хмари.
У цьому правда пташина… А що ж людина? Живе на землі. Сама не літає. А крила має.
А крила має! Вони, ті крила, не з пуху-пір’я, А з правди, чесноти і довір’я. У кого – з вірності у коханні.
У кого – з вічного поривання. У кого – з щирості до роботи. У кого – з щедрості на турботи. У кого – з пісні, або з надії, Або з поезії, або з мрії.
Людина нібито не літає… А крила має. А крила має!