|  | 

Криничко, дай водички!

Вода – це не забаганка, а перша життєва необхідність. Але як подивишся на ту криницю з брудною водою, то стає страшно. Куди ми йдемо? Людство, мабуть, думає, що природа вічна і вода нікуди не подінеться. Але ж це зовсім не так.

На сьогоднішній день вчені заявляють, що кількість води у водоймищах значно зменшилась, а водичку з кринички пити взагалі заборонено. “Коли зникне останнє дерево, коли помре остання тваринка, коли людина не знайде й краплинки води… тільки тоді людство зрозумієш, що гроші не можна їсти…” У природи взагалі немає компромісів, а тільки два варіанти: бережно ставимося до неї і насолоджуємося її дарами або вона потроху знищить нас… Особисто моя душа в тривозі, бо Земля ніби в пастці, як загнаний звір. Зрозумійте, нащадки, в екології сила, Від екологічного злету оживають серця, Не втягніть Україну в пекельну могилу, Бо з загробного світу нема вороття.

Ми очистим криницю, і запахнуть світанки, І лелека достане ту воду із дна, Що цілющою стане із ночі до ранку, Наші очі ж тепер – то її глибина…

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Твір на тему: Криничко, дай водички!




Криничко, дай водички!
Copyright © Школьные сочинения 2019. All Rights Reserved.
Обратная связь: Email