|  | 

Ладкання

Ладкання – народна назва весільних обрядових пісень, вживана на українських землях західного регіону Карпат (Бойківщина, Лемківщина, Закарпаття). Виконуються під час зустрічі молодого з молодою. Пісенний діалог між свахами молодого і дівчатами, що оточують молоду, називається “владкування молодої”. Прохання свах, “аби бояри сіли” і їм дали місце біля молодої, називають “виладкування”.

Автори “Русалки Дністрової” під назвою “Ладканя” подали низку весільних пісень з різних місцевостей Галичини, а І. Вагилевич у розвідці про народні пісні писав про відображення дохристиянських вірувань в обрядових піснях. Узагальнене пояснення назви Л. на джерельному матеріалі подав І. Огієнко: “Зате ясніша друга богиня (після Мокоші – уп.) нашого Олімпу, Лада, що відома і в чоловічій формі Лад, або Ладо, – це були боги вірного супружжя, боги любові й веселощів, богині щастя та весни. Слово “лада” визначає вірна дружина, любка, полюбовниця, а “лад” чи “ладо” – вірний чоловік (пор. “Слово о полку Ігоревім”), полюбовник.

Ці слова дуже часті в топографічних назвах усіх слов’янських народів” (Митрополит Іларіон. Дохристиянські вірування українського народу. – К., 1994.-с.110).




Ладкання
Обратная связь: Email