|  | 

Лірика – РАННЯ ТВОРЧІСТЬ – Тарас Григорович Шевченко

Тарас Григорович Шевченко

РАННЯ ТВОРЧІСТЬ (1838-1843 pp.)

Рання творчість Т. Г. Шевченка представлена незрівнянними зразками ліричної поезії, баладами, соціально-побутовими та історичними поемами і драматичними творами.

Лірика

Важливе місце в ліриці раннього періоду посідає тема призначення поета і поезії в суспільстві (“Думи мої, думи мої…”, “Перебендя”). Вірш “Думи мої, думи мої…” став не тільки поетичним заспівом до збірки “Кобзар”, а і визначенням спрямованості подальшої творчості.

Предметом творчості поета є Україна, де “…родилась, гарцювала козацькая воля”, до якої поет спрямовує всі свої помисли, бо впевнений, що тільки в Україні знайде розуміння своїх вболівань за минуле, сучасне і майбутнє народу, тільки ненька Україна привітає його: думи, ” як свою дитину “.

Тему ролі митця і мистецтва в суспільстві Шевченко розвинув у вірші “Перебендя”. Сліпий народний співець Перебендя, опиняючись серед людей різних соціальних верств, виконує різні пісні, догоджаючи їм. Звідси – незадоволення собою, бо справжнє щастя Перебендя відчуває тільки тоді, коли його

…Серце поволі з Богом розмовля,

То серце щебече Господнюю славу,

А думка край світа на хмарі гуля.

Звертаючись до теми призначення митця і мистецтва, Шевченко заохочує українських письменників відтворювати героїчне минуле України. Бо й сам Тарас Григорович усе своє життя цікавився героїчним минулим рідного народу. У вірші “До Основ’яненка” поет сумує за Запорозькою Січчю, за козацькою волею, згадує колишню славу рідного краю:

Не вернуться запорожці,

Не встануть гетьмани,

Не покриють Україну

Червоні жупани!

Поет вірить, що здобутки запорозького лицарства мають пробудити гідність у нащадків, бо:

Слава не поляже,

Не поляже, а розкаже,

Що діялось в світі,

Чия правда, чия кривда

І чиї ми діти.

Але сам Шевченко скаржиться на власне безталання, вважає, що йому не під силу віршованим словом пробудити національну свідомість українців:

…Тяжко, батьку,

Жити з ворогами!

Поборовся б і я, може,

Якби малось сили;

Заспівав би, – був голосок,

Та позички з’їли.

Блуджу в снігах та сам собі:

Ой не шуми, луже!

Не втну більше…

“Батьком” Шевченко називає Основ’яненка. Звертаючись до старшого друга, якого “люде поважають” за “добрий голос”, закликає його відтворювати історичне минуле України, бо впевнений, що:

Наша дума, наша пісня,

Не вмре, не загине…

От де, люде, наша слава,

Слава України.

У ранній ліриці Т. Г. Шевченко звертається ще до однієї теми – соціальної нерівності та шукання молодою людиною щастя. З цією метою поет використовує теми та образи бурлацьких і сирітських народних пісень. Вірші “Тече вода в синє море…”, “Вітре буйний, вітре буйний!”, “Нащо мені чорні брови…” автор назвав думками, тобто короткими ліричними віршами елегійного чи баладного змісту. Усі Шевченкові “думки” стали народними піснями. ?




Лірика – РАННЯ ТВОРЧІСТЬ – Тарас Григорович Шевченко
Обратная связь: Email