Ля-ля-ля скорочено – Степан Олійник
Шаляпіна і Гмирю Без мікрофона чув весь світ, А цей – несе його, мов гирю, І за собою тягне дріт. Спішить на сцену, бацає ногами й варіює “ля-ля-ля!”. Хоч безголосий – Є в металі Запас незайманих джерел! Тож верещить динамік в залі, Як недорізаний козел!
Збагни – чи спів то, чи розмова? Щось шепче й вертиться, кружля… Ані мелодії, ні слова! Лящить обридле “ля-ля-ля!” Я б не писав про безголосся І про таких молодиків, Та щось багато розвелося У нас подібних “співаків”! …Скінчивши, радіо включаю, А в репродукторі здаля – З тією ж силою лунає Оте крикливе “ля-ля-ля!” Чудо в черевику Як відомо, всі ледачі Ждуть легенької удачі (Без труда щоб їм везло!).
Так і з Васею було. Вчиться Вася в п’ятім класі. Якось друг і каже Васі: – Знаю чудо я одне. Чудо справді чарівне.
Будеш мати без мороки Ти п’ятірки за уроки, Лиш зроби, мій друже, так: Роздобудь собі п’ятак, Приліпи його, мов латку, В черевик під ліву п’ятку, Узувайся і ходи. Піде діло – хоч куди! Це я, – каже, – перевірив. – Вася повірив та поклав п’ятака в черевик. Взувся, Тупнув, Взявсь у боки: – Більш не вчитиму уроки: Повезе мені і так, Під п’ятою ж є п’ятак!
Вранці йшов і всю дорогу Припадав на ліву ногу. Ось і школа, Ось і клас. Арифметика якраз.
– Боровик, іди до дошки! Вася встав, Пом’явся трошки, На п’ятак натис – дарма! Де ж те чудо? Щось нема. …За годину викликають, З географії питають.
Вася встав – ні в сих ні в тих, Замість чуда – в класі сміх. Єдине, що зробив черевик – надавив йому мозоль. Закінчилися уроки – Бігли учні в різні боки.
Ну, а Вася Боровик Ледве тяг свій черевик. Під п’ятою п’ять копійок, А у сумці – стільки ж двійок!
VK. init({apiId: 2798153, onlyWidgets: true}); VK. Widgets. Comments(“vk_comments”, {limit: 20, width: “790”, attach: “*”});
Твір на тему: Ля-ля-ля скорочено – Степан Олійник
Ля-ля-ля скорочено – Степан Олійник