|  | 

Метаморфоза

Метаморфоза (грецьк. methamorphosis – перетворення) – перетворення однієї форми образу на іншу, видозмінення тропа. В основі М.- придієслівний орудний відмінок, що виконує додаткову семантичну роль при предикаті, коли суб’єкт мовлення зазнає постійних перевтілень:

Отак тая чорнобрива

Плакала, співала…

І на диве серед поля

Тополею стала (Т. Шевченко).

М. має схильність до образотворення через епізод ліричного сюжету, тоді як метафора охоплює весь сюжет, має визначальне семантичне навантаження. М. – найдавніший троп, у ній вбачається відгомін міфологічного світосприйняття, за яким всі явища трактуються взаємоперехідними: “Струнка тополя тонша й тонша,/ мов дерево ставало б птахом” (Б.-І. Антонич).

Найчастіше М. вживається при дієсловах “бути”, “стати”, “прикидатися”, “бачитися” тощо (“Поете! Будь собі суддею”, М. Рильський), хоч трапляються й інші випадки:

Арфами, арфами –

Золотими, голосними обізвалися гаї

Самодзвонними (П. Тичина).




Метаморфоза
Обратная связь: Email