|  | 

“Мій тато – найкращий”. Конкурсний твір Ішова Максима

Мій тато – найкращий

Твір на тему: “Мій тато – найкращий!” Милий Надійний Ініціативний АктивнийдужиЙ веселиЙ Толерантний Красивий Амбіційний Розумний Товариський Актуальний Обережний Щирий вимоглИвий чудовиЙ Цей перелік можна продовжувати ще довго і все це – про мого тата, Ішова Ігора Миколайовича Він для мене взірець в усіх справах. Я часто замислювався – добро, в кого тато є, дужий, працьовитий. Наша сім’я тримається на татові.

Він усьому голова: і поради він дає, як на світі жити. Я йому вірю, тому що все, що він добився в житті – завдячує своїм рукам та своїм знанням. Прослідковуючи життя мого тата, можна побачити його професійний ріст. Як і я, тато мріяв з дитинства стати водієм.

Його дитинство пройшло в мальовничому селі Устинівського району. Бездоріжжя та віддаленість від траси сполучення з містом, дало поштовх до того, щоб в дворі був транспорт. Тато своїми руками склав перший свій велосипед “Україна”, потім пас худобу і заробив на мотоцикл “Мінськ” Будучи ще школярем, тато часто підміняв дідуся на тракторі – кормороздатчику. Він з відповідальністю ставився до своєї роботи.

На посівній, понад планом засіяв 450 гектарів. Так як виріс він в сільській місцевості, роботи не боявся. Змалечку доглядав за худобою, майстрував та лагодив загороди. Навчався тато в школі – інтернаті, так як в селі школи не було. І там він був переможцем по шахам, І місце на обласному конкурсі, І місце серед стрільців-юніорів з пневматичної зброї. Мені є чим гордитися за тата.

Як справжнього чоловіка призвали до лав Радянської Армії. Це був час, коли армія розділялася і стала Українською армією. Тато служив в м. Бровари. Коли проїжджаємо до Києва, то він завжди мені з гордістю показує місце служби.

Гортаючи татів військовий альбом, я змінив своє ставлення до армії. Багато моїх однолітків не хочуть йти служити, а я, навпаки, як і мій тато мрію стати солдатом. Він часто говорить:”Хто не був в армії, той не пройшов школу життя.” В його словах криється істина життя.

Не треба цуратися будь-якої роботи – часто нагадує мені татусь, коли просить допомогти мамі на кухні. І все це не з проста. А тому, що мій тато здобув в лавах збройних сил другу професію – професію повара. Ми з мамою із захопленням дивимося на вправні руки татуся, коли він хазяйнує біля плити. Це і є наше сімейне щастя. Як у вірші Т. КорольовоїВсе на світі вміє тато:І шпаківню змайструвати, Вміє довгий цвях забити, Може борщ смачний зварити, Вміє рибу він ловити, Мамі дарувати квіти.

Мій тато найкращий ще й тому, що його поважають на роботі як висококваліфікованого працівника. Він і слюсар, і механік, і електрик – все вміє полагодити біля машини, не тільки їздити. І молодим водіям добрі поради дає. Влітку я часто подорожую з татом просторами України, адже мій тато – далекобійник. А це я за кермом Коли ми з ним в дорозі, то слухаю безперестанку історії з життя водіїв, про красиві місця, де мій тато побував.

Для мене найприємніші миті, коли ми зупиняємось серед лісу перепочити. Тато готує смачний обід, а я фотографую чудові краєвиди. Він вміє читати по моєму обличчю і вгадувати мої бажання.

Адже в дитинстві тато теж займався фото справою. Він, коли розповідає мені про своє дитинство, ніби занурює мене в таємничий світ минулого, де немає ні комп’юторів, ні цифрових фотоапаратів, ні плазмових телевізорів. Я замислююсь, можливо оте примітивне і розвивало здібності людини. А хто не мріє скупатися в водах Дніпра?

А ми з татом там часті гості. Саме він навчив мене плавати. Мовляв, в житті все повинен вміти.

Ще й солодощами київськими побалує мене. Ми разом розділяємо дозвілля. Взимку ми з татом часто відвідуємо льодовий каток.

Там мій тато неперевершений. Мене навчав кататися на ковзанах. Чому ж мені ним не пишатися, адже він мій найкращий друг! Я хочу бути схожим на тата.

Мене захоплює будь-яка справа, до якої торкаються татові руки. Він навчався в технікумі механізації, його роботи викликали інтерес та похвалу у викладачів. Він навчився читати технічні креслення та інструкції до використання, тому вся побутова техніка та електроапаратура в нашому домі підключена татом. Він мене теж вчить бути технічно грамотним тому, що в житті це пригодиться.

От і зараз, на уроках трудового навчання, ми вчимося працювати з деревом. Моїм наставником є тато. Він допомагає мені з’єднувати деталі, орудувати інструментами.

На думку прийшли слова П. ОсадчукаЯ навчаюся у татаМолоток в руках тримати. Скоро буду майструвати, Бо навчаюся у тата. На мою думку, поняття щастя саме в тому, що моя сім’я повна.

Так склалося в сучасному житті, що багато сімей живуть порізно . Найчастіше батьки розлучені, а від цього страждають діти. На мою думку, особливо хлопчики. Адже саме їм потрібне батьківське слово, чоловіча підтримка.

Серед моїх друзів багато таких. Це проблема соціальна. І я знаю, що кожен з таких дітей, коли виховуються без тата, хотіли б багато чого зробити, щоб їх сім’ї були щасливі і жили разом. Можливо і слухняніші були у підлітковому віці. Я вболіваю за таких друзів. І по можливості, мій тато їм допомагає, чим може.

Взимку забирає мене та друзів з тренування на машині, допомагає лагодити велосипед, дає пораду, як краще поступити в тій, чи іншій справі. Я не хизуюся, а навпаки, хочу трішечки поділитися з ними своїм щастям. Адже, на щастя, всі мають право. Лише життєві обставини обмежують людей в цьому. Він для мене найкращий і мене бере гордість за нього.

Хоч тато і працює цілий день, часто у відрядженні, а як прийде додому, втіха, радість настає. Я живу з рідними батьками і завдячую їм за своє щастя в дружній родині. Бажаю всім, хто прочитає мій твір, відчути гордість та захоплення, адже він, мій тато, того вартий!

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)


Твір на тему: “Мій тато – найкращий”. Конкурсний твір Ішова Максима




“Мій тато – найкращий”. Конкурсний твір Ішова Максима
Copyright © Школьные сочинения 2019. All Rights Reserved.
Обратная связь: Email