Мистецтво
“Мистецтво” – літературно-мистецький тижневик Української секції Всеукрліткому (Київ). У 1919 вийшло 6 номерів, у 1920 – лише один за редакцією Г. Михайличенка та М. Семенка, всі наступні – за редакцією М. Семенка. Друкувалися поезії В. Чумака, В. Ярошенка, П. Тичини, В. Коряка, В. Алешка, К. Поліщука, М. Терещенка, Д. Загула, М. Семенка, І. Кулика, В. Еллана, О. Слісаренка, Я. Савченка та ін.
Деякі твори мали авторські жанрові визначення: “інтерлюдія” (В. Коряк “На Електриди!”), “ревфутпоема” (М. Семенко “Тов. Сонце”), “поезофільма” (М. Семенко “Весна”).
Серед авторів прозових творів – Ігнатій Михайлич (Г. Михайличенко), В. Еллан, К. Поліщук, С. Віче (Василь Чумак), М. Івченко, А. Прийдешній (Антон Приходько) та ін. Переважають новели-мініатюри, шкіци, етюди, настроєві замальовки.
Наприклад, “Море”,’ “Спека” В. Еллана, “Останній день” К. Поліщука, цикл “Місто”, “Крик” Г. Михайличенка, “Бризки пролісок” В. Чумака тощо. На сторінках журналу обговорювалися проблеми розвитку мистецтва XX ст., зокрема так званого “пролетарського”. У ч.11919 видрукувано матеріали засідання Дискусій-но-академічної комісії Всеукраїнського літературного Комітету при Наркомосвіті: “Нове мистецтво” (твердження) В. Коряка, “Пролетарське мистецтво” (тези доповіді, виголошеної З квітня 1919 Г. Михайличенком).
Останній обстоює, на противагу ідеологам Пролеткульту, естетичні позиції, згідно з якими мистецтво має залишатися саме мистецтвом, сприяти гармонії людських почуттів, а не бути словесним кривлянням чи додатком до “машинерії” або політичних догм. З позицій здорового глузду порушує Г. Михайличенко і питання про діалектичну єдність національного та інтернаціонального. Друкувалися також статті про тогочасну українську лірику (Б.
Тиверця – псевдонім Д. Загула), про українську критику (Я. Савченка) тощо. Журнал мав відділи “Хроніка”, “Мистецька трибуна”, “Бібліографія”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)Твір на тему: Мистецтво
Мистецтво