Множинність потрактувань свободи волі у драмі П. Кальдерона “Життя-це сон”. Опозиція “бути” і “здаватися” у драмі як барокова дилема
34. Множинність потрактувань свободи волі у драмі П. Кальдерона “Життя-це сон”. Опозиція “бути” і “здаватися” у драмі як барокова дилема.
Історія польського принца Сигізмунда, коли народився батькові пророкували – син буде тираном. З дитинства заточив сина, був у нього лише вчитель. Проходить час, батько вирішує перевірити пророкування.
Потрапляє на бал, проявляє свою вдачу.(чяється до Росаури, викидує слугу з вікна).Ув’язнення знову.
Сигізмунд показаний як усамітненна людина, виховання поза зовнішнім світом. Він морально залежить від природи, від своїх пристрастей. Підтвердженням є слова самого Сигізмунда: “змішання людини і звіра”.
Людина, так як він мислить і його розум допитливий. Звір, так як раб своєї природи.
Він не вважає, що звірине початок тільки від природи. Був з народження поставлений в такі жорсткі умови, що перетворився в людину-звіра. Він звинувачує свого батька. Після пробудження відбувається перетворення принца.
Він питає слугу про те, що було. Він каже, що все було сном, а сон є щось минуще. Він прокинувся після сну, де був принцом, але не прокинувся від сну життя.
У цей момент він приходить до висновку: всі чим він живе (королівська влада, багатство) – це сон, але сон багатої людини. Бідність – сон бідної людини. Все це сни в будь-якому випадку. Усе людське життя це сон.
Значить все це не настільки важливо, ні прагнення, ні пихатості, зрозумівши це принц стає мудрою людиною.
Піднімається тема, ідея самовиховання людини (яке сполучається з розумом). Розум допомагає принцу перемогти пристрасті.
Тема свободи. Про це принц розмірковує вже в першому акті драми, де розмірковує про праву людини на свободу. Він порівнює себе з птахом, звіром, рибою і дивується, що в ньому більше почуття, знання, але він вільний менше, ніж вони.
У фіналі принц мудрий. Король побачив це, вирішує вибрати іншого спадкоємця (людини іноземного). Пам’ятаючи свій шлях від звіра до людини, Сигізмунд, на чолі повстання, помилував батька, залишив його в живих.
Драматургічний метод Кальдерона полягає в оголенні життєвих протиріч. ВІН проводить свого героя через ворожі обставини і розкриває його внутрішню боротьбу, веде героя до духовного просвітлення. Це твір відповідає законам бароко.
Дія відбувається в Полонії (Польща), але це абстрактне місце, немає конкретизації часу, герої схематичні і виражають ідея автора, а не являють собою ціннісний образ. 2) Герой не статичний (змінюється і формується під зовнішніми обставинами) 3) У вступі відображення ідеї про ворожість, хаотичності навколишнього світу, про страждання людини (монолог Росаури). Влада п’янить людину.
А людина мізерна перед Богом, долею(доля С. і кохання Расаури і Астольфо)(бароко).Велика увага психології(складна боротьба почуттів).Ідеал чоловіка(джентльмен) втілено у Астольфо, Сехізмунд його антипод. Потім вони помінялися ролями.
Одним із провідних є мотив страждання. Він визначає загальний пафос п’єси. Страждає Сехізмундо, роздумуючи над нерозгаданою таємницею власної долі, страждає Росаура через зраду, страждає король, усвідомлюючи свою причетність до смути в державі і т. д.(риса бароко!) Але усі герої Кальдерона переборюють свої страждання або силою власної волі, або усвідомленням марності земних поривань людини, що виходить за межі звичної для бароко концепції людини.
Твір на тему: Множинність потрактувань свободи волі у драмі П. Кальдерона “Життя-це сон”. Опозиція “бути” і “здаватися” у драмі як барокова дилема
Множинність потрактувань свободи волі у драмі П. Кальдерона “Життя-це сон”. Опозиція “бути” і “здаватися” у драмі як барокова дилема