Молода Польща
“Молода Польща” (“Mloda Polska”) – назва періоду розвитку польської літератури від кінця XIX ст. до початку 1-ої світової війни, походить від назви циклу програмних статей Амурського у краківському часописі “Zycie” (1898). “М. П.” у літературі постала як виразник естетики модернізму, пов’язаної з європейською “філософією життя” та бурхливим відродженням національної свідомості, характеризувалася складним переплетінням символістських, неоромантичних, імпресіоністських, а з 1910 – експресіоністських тенденцій. Естетична програма “М.
П.” не мала внутрішньої цілісності. Попри те, що в ній йшлося і про потребу запровадження в мистецтво елітарних принципів (З. Пшесмицький, псевдонім Міріам), котрі подеколи межували з містичними уявленнями (С. Пшибишевський), і про необхідність неоромантичного оновлення літератури та усвідомлення відповідальності письменника за долю нації (С. Виспянський, Я. Каспрович), і про загострення соціального критицизму (С.
Жеромський, В. Струг та ін.), її представники були новим поколінням, котре різними шляхами простувало до спільної мети – високого мистецтва і незалежної батьківщини. “М. П.” мала безпосередній вплив на українських письменників”(В. Стефаник, Лесь Мартович), особливо на “Молоду музу” (Б. Лепкий, С. Твердохліб, О. Луцький та ін.), які шукали власні джерела українського модернізму, не втрачаючи творчого зв’язку і з “Скамандром”, основу якого після війни складала “М.
П.”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)Твір на тему: Молода Польща
Молода Польща