|  | 

Молодик

“Молодик” (“Молодикъ”) – український літературно-художній та історико-науковий альманах, який видавав І. Бецький за допомогою Г. Квітки-Основ’яненка, М. Костомарова, В. Каразіна в Харкові (дві частини у 1843 та одну в 1844) і Петербурзі (остання, четверта частина, 1844). Відповідно до наміру видавця “поєднати літературну Росію з чудовими українськими письменниками” зміст першої і четвертої книг альманаху становили переважно поетичні, прозові й публіцистичні твори російських письменників О. Пушкіна, М. Лермонтова, А. Дельвіга, В. Бенедиктова, Ф. Глінки, О. Пальма, С. Дурова, Н. Кукольника, А. Фета, С. Шевирьова, М. Щербини, В. Луганського (Даля), М. Погодіна та ін.; місцевих авторів О. Кронеберга, В. Соколовського та ін., а також переклади з В. Шекспіра, В. Гюго, Дж. Байрона, Й.-В.

Гете, Г. Гейне, Ф. Шіллера, Жан Поля, A.-О. Барб’є, польських і чеських поетів. Українські автори були представлені російськомовними віршами О. Афанасьева-Чужбинського, Я. Щоголіва та україномовними (“Маруся”, “Заквітчалась дівчина…”) Є. Гребінки. У першій книзі опубліковано нарис Г. Квітки-Основ’яненка “Основание Харькова.

Старинное предание”, а в четвертій – уривки з “Истории Малороссии” М. Берлінського та ряд документів, з історії України. Друга книга майже повністю складалася з творів українських авторів: Т. Шевченка (“Думка”, “Н. Марке-вичу”, “Утоплена”), Г. Квітки-Основ’яненка (“Перекотиполе”, “Підбрехач”), М. Костомарова (“Пантикапея”, “До Марії Потоцької”, “Торба”, “Лови” та переспів з “Краледвірського рукопису”), А. Метлинського (“Розмова з покійними”, “Рідна мова”), М. Петренка (“Вечір”, “Батьківська могила”), Я. Щоголіва (“Неволя”, “На згадування Климовського”, “Могила”), О. Афанасьева-Чужбинського (“Гарно твоя кобза грає”, “Ой у полі на роздолі…”), О. Бодянського (“Кирилові Розуму”), І. Левченка (“Ранок осінній”). Тут же було вміщено кілька народних, зокрема весільних, пісень та замітки з українського правопису.

За винятком одного поетичного твору – “Ода Сафо” І. Котляревського, В – третій книзі вміщені наукові статті й матеріали, що стосувалися історії України й життя ряду її діячів, авторами яких виступали М. Костомаров, В. Каразін, К. Сементковський, П. Корсаков. І. Срезневський опублікував кілька листів Г. Сковороди. Одне з центральних місць належало статті М. Костомарова “Обзор сочинений, писанных на малоросеийском языке” – по суті, першому широкому синтетичному дослідженню історії української літератури. Всі книжки “М.” мали ілюстрації – літографовані портрети С. Климовського, І. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка, М. Гоголя, репродукції автографів різних історичних діячів, нотні записи.

Плановані наступні випуски альманаху з перспективою перетворення на періодичний журнал не здійснилися.




Молодик
Обратная связь: Email