|  | 

Морфологія План проведення уроків контролю знань та умінь учнів 6-7 класів

Такі уроки – підсумкові і проводяться після того, як вивчена ключова тема або декілька тем. Кількість таких уроків 4-5 на рік. Ці уроки повинні підштовхувати учнів до більш глибокого вивчення теми, захопити їх, розбудити творчу фантазію, тобто активізувати мислення.

Для виконання поставленої мети в план уроку включаються проблемні питання, які підштовхують учнів до диспутів, які розвивають мовлення і формують певний світогляд.

Тип уроку: узагальнення, систематизація з елементами контролю та корекції уже набутих знань.

Вид уроку: урок-змагання, урок-контроль знань і умінь учнів (знання частин мови, орфограми, творчі завдання з використанням певної частини мови)

Мета уроку: визначити рівень компетентності учасників засідання, стимулювати пізнавальну діяльність учнів як засіб саморозвитку і самореалізації, розкрити творчі здібності учнів і показати їм реальні можливості використання ними набутих знань, здійснивши при цьому перевірку знань учнів, поглибивши їхнє уявлення про знання з мови.

Виховна мета: формувати в учнів творчу особистість, громадянську відповідальність, національну свідомість.

Структура уроку: Урок-змагання має декілька блоків, відповідно до виду конкурсу, клас ділиться на декілька команд.

“Не намагайся бути першим, а намагайся бути кращим!”

Перед початком уроку команди вітають одна одну. (2-3 хв.)

Структура блоку:

1.Інтелектуальна розминка. (4-5 хв.)

2.Формулювання завдання чи проблеми. (1 хв.)

3.Обдумування, виконання завдання. (4-5 хв.)

4.Обговорення виконання, аналіз помилок, якщо необхідно (5 хв.)

5.Підсумки. (1 хв.)

Час проведення одного блоку 15 хвилин. Залежно від ситуації він може коливатися від 10 до 20 хвилин. За урок проводиться 2-3 конкурсних блоки.

Зміст і методика роботи.

Клас розбито на групи по 4-6 учнів, у кожній обирається лідер-капітан.

У класі обирається журі – 3 особи.

Для створення дружньої творчої атмосфери кожна група проголошує привітання для команди-суперниці.

1.Розминка.

Учитель швидко ставить питання, які відповідають темі блоку. Учні відповідають. Правильні відповіді (кількість) підраховує журі. Час на відповіді обмежений (2 хвилини). Проходить оцінювання команд.

Під час розминки повністю повторюється теоретичний матеріал, який відповідає даному блоку.

2.Формулювання завдання.

Учитель формулює завдання, проблему, яка потребує від учнів глибоких знань, творчого мислення, нестандартних думок.

3.Виконання завдання.

Команда учнів під керівництвом капітана організовує “мозковий штурм”. Капітан приймає рішення – хто буде відповідати.

4.Обговорення відповіді.

Учитель разом з учнями обговорюють причини помилок. Ця частина уроку є основною. Залежно від того, якою буде відповідь учня, учитель будує свою роботу.

Він має визначити: 1.Правильність засвоєння матеріалу.

2.Виявити причини помилок.

3.Розробити алгоритм запам’ятовування.

4.Застосування вивченого практично

(у творах, переказах)

5.Підсумки. Оцінювання.

Оголосити і аргументувати підсумки конкурсу.

Питання до уроку:

1.Блок-Іменник.

1.1.Розминка.

1.Як називаються іменники, що є назвами міст, сіл, вулиць, річок, озер, гір, морів, океанів?

2.Що називається іменником?

3.Що означають іменники, які відповідають на питання хто?

4.Яка синтаксична роль іменника?

5.Назвіть випадки, коли власні іменники пишуться в лапках.

6.Які іменники називаються незмінюваними?

7.Наведіть приклади іменників спільного роду.

8.Які іменники вживаються тільки в множині?

9.Скільки відмінків в українській мові?

10.Скільки ви знаєте відмін? Назвіть їх.

11.Які іменники належать до IV відміни?

12.Що таке паралельні закінчення?

13.Поставте подані іменники у кличному відмінку: Голубка, рибонька, ясочка, матінка.

14.Утворіть імена по батькові: Ч. р.-Іван, Сергій, Хома.

Ж. р.-Ігор, Валерій, Василь.

15.Назвіть способи творення іменників.

1.2.Завдання.

1.Спишіть назви, розкриваючи дужки. Правопис слів поясніть.

(Г)генеральний (С)секретар ООН, (П)президент (У)україни, (Г)голова (В)верховної (Р)ради (У)україни, (П)прем’єр-міністр (к)Канади, (П)посол (Р)республіки (п)Польща, (Н)національний (Б)банк (У)україни, (У)українське (Т)товариство (О)охорони (П)пам’яток (І)історії та (К)культури.

2.Перекласти, визначити рід іменників.

Бескрайняя степь, головная боль, домашний адрес, десятичная дробь, школа живописи, живая летопись, непрерывная дробь.

3.Спишіть незмінювані іменники, визначте їхній рід і підкресліть іменники середнього роду.

Борнео, шимпанзе, купе, кенгуру, Онтаріо, місіс, це-це, аташе, журі, меню, маестро, кашне, леді, таксі.

4.Назвіть одним словом – записати іменники спільного (подвійного) роду.

1.Той(та), хто любить багато говорити.

2.Той(та), хто цурається фізичної чорної роботи.

3.Вередлива людина.

4.Знавець своєї справи.

5.Неврівноважена людина, вчинки якої позбавлені розсудливості.

6.Той(та), хто крутить іншим голови, морочить інших.

7.Людина, неоднакова з кимось у певному відношенні.

8.Неслухняна дитина.

5.Спишіть приказки, розкриваючи дужки у такій послідовності, щоб слово Праця вживалося в них по порядку: від називного до місцевого відмінка.

1.Маленька (праця) краща за велике безділля. 2.Хто працює, той (праця) шанує. 3. Чесної (праця) вітер не розвіє.

4. Лиш наполегливою (праця) досягнеш достатку. 5. Хто (праця) не боїться, в того життя іскриться. 6. Чесній (праця) потрібні чисті руки. (Народна творчість)

6.Поставте іменники в орудному відмінку однини.

Любов, мудрість, доброта, даль, мати, кров, круча, цибуля, туш, Керч, Об, синь, дощ, ключ, Іван, сосна, Таня.

7.Поставити іменники IV відміни в родовому відмінку однини.

Теля, курча, тім’я, дівча, лоша.

1.3.Завдання творчого характеру.

1.Утворіть нові слова і запишіть. Визначте, які з них істоти, які – неістоти. Поясніть правопис цих слів та складіть з ними речення.

1.Префікс від слова повів, корінь від слова Їздити, суфікс від слова Вушко, закінчення від слова Рука.

2.Префікс від слова Поїзд, корінь від слова Радити, суфікс від слова Лісник.

3.Префікс від слова Вихід, корінь від слова Лазити, суфікс і закінчення від слова Кізка.

4.Префікс від слова Збити, корінь від слова В’язка, суфікс від слова Кілок.

5.Префікс від слова Притиснути, корінь від слова Кордон, суфікс від слова розвідник.

2.Випишіть підряд іменники І і ІІ відмін у три колонки: 1)тверда, 2)м’яка, 3)мішана група.

1.Мураха, ясен, груша, горище, здоров’я, вишня, вдача, стихія, життя, діжка, знання, морж, острівець, змішувач, сміх, стебельце, діжа, лихо, квітень, озеленювач, затишшя. 2. Скрипаль, алмаз, осоння, тюльпан, дощ, бджола, звичай, кваша, ломаччя, ягідниця, сонце, гараж, площа, ущільнення, вимога, надія, сніг, льодосховище, осердя, стеля, батько, зять.

Ключ. У кожному слові підкресліть другу від початку букву. З цих букв прочитаєте: 1.вислів А. Сент-Екзюпері, 2. прислів’я.

3.Від поданих імен утворіть чоловічі імена по батькові і запишіть у дві колонки: 1.-на – йович, 2.на – ович.

Богдан, Сергій, Аркадій, Микола, Анатоль, Григорій, Ігор, Роман (бессмертное произведение), Інокентій, Євгеній, Валерій, Олекса, Василь.

Ключ. З перших букв прочитаєте прізвища героїв роману Олеся Гончара “Прапороносці”.

4.Написати твір-мініатюру “Моє рідне місто в різні пори року”.

2.Блок. Прикметник

2.1. Розминка.

1.Що називається прикметником?

2.Дати визначення і приклад якісних прикметників.

3.Прикметники – Дере’вяний, цегляний, сільський – це якісні, відносні чи присвійні?

4.Від яких прикметників можна утворити ступені порівняння?

5. Як змінюються прикметники?

6. До якої групи належать прикметники – Ведмежі, вовчі, ясенові, яскраві, творчі?

7.Яка синтаксична роль прикметника?

8.Навести приклади присвійних прикметників.

9.Повна й коротка форма прикметників. Де вони вживаються?

10.Як пов’язується прикметник з іменником?

11.Чи можуть відносні прикметники бути якісними?

2.2.Завдання.

1.До якої форми найвищого ступеня порівняння належать прикметники: Найбільш переконливий, найменш здібний, приємніший від усіх, яскравіший за все?

2.Запишіть прикметники: Білолиця, рум’янолиций, світлолиций в орудному відмінку однини.

3. Запишіть правильно складні прикметники: жовто/червоний, вугле/добувний, світло/голубий, жовто/гарячий, морозо/стійкий, три/поверховий, біло/сніжний, сніжно/білий.

4.Як треба писати прикметники: Не/озорий, не/угавний, не/мічний, не/вгамований?

5. Утворити присвійні прикметники від іменників: Сестра, батько, брат, бабуся, дідусь, сусід, Ольга, Василь, Леся, тітка.

6.Утворити ступені порівняння прикметників (просту форму) від поданих слів: Легкий, близький, високий, дужий, теплий, поганий.

7.Утворити прикметники за допомогою суфіксів-ов-, ев-, єв – від поданих іменників: Липа, борщ, груша, алюміній, ключ, клен, варта, черга, гроші, калій.

8.Уяких прикметниках є подвоєння нн – дерев’я…ий, греча…ий, осі…ій, несказа…ий, підда…ий, неоцінне…ий, качи…ий, кі…ий.

9.Підібрати до поданих іменників потрібні за змістом прикметники: Путь, біль, степ, відповідь, туш, тюль, нежить, Сибір, табір.

10.Від поданих іменників утворити прикметники: Студент, Запоріжжя, Овруч, товариш, турист, Чернівці, Париж, Калуга, Золотоноша, волох, таджик.

11.Подані російські прізвища записати українською мовою: Соловьев, Васнецов, Крамской, Репин, Королев, Семеркин, Терентьев, Алябьев, Кисилев, Белов, Седых, Тимохин.

2.3.Завдання творчого характеру.

1.Від кожної групи слів утворіть складний прикметник: Високе чоло, золоті коси, сивий чуб, плавати водою, п’ять днів, український і англійський, синій і жовтий, політика і економіка, трамвай і тролейбус.

2.Пояснити утворення прикметників-омонімів: Літній(чоловік) і літній (день). Назвати ще прикметники з коренем – Літ.

3.Скласти текст (5-6 речень) “Після дощу”, використавши опорні слова Різнокольорова веселка, голубе небо, яскраво-зелена трава, пишна зелень дерев, тепленькі калюжки.

4.Скласти твір-опис на тему: “Золота осінь”, використовуючи такі прикметники: Багряний, жовтий, червоно-жовтий, жовтогарячий, яскравий, осінній, незрівнянний, тьмяний.

3.Блок. Числівник.

3.1.Розминка.

1. На які групи поділяються числівники за значенням?

2.Навести приклади збірних числівників.

3. Яка синтаксична роль числівника?

4. Як змінюються порядкові числівники?

5. У якому відмінку стоїть іменник, вживаючись з числівниками 2, 3, 4 ?

6. Як змінюються дробові числівники?

7. Як змінюються числівники 40, 90, 100 ?

8. Як змінюються числівники від 50 до 80 ?

9. На які групи поділяються числівники за будовою?

10. У якому відмінку стоїть іменник біля дробового числівника?

11. Як пишуться числівники на – сотий, тисячний, мільйонний?

12.Як відмінюються складні числівники?

13.Що таке неозначено-кількісні числівники?

14.Як змінюються числівники від 200 до 900 ?

3.2.Завдання.

1. Узгодьте числівники з іменниками:

2(корова), 2(табун), 4(вівця), 5 , 3(вовк), 4(стежка), 3(брат), 4(раз).

2.Запишіть словами: 12 (гектар), 58(торт), 23(зошит), 13(центнер).

3.Запишіть цифри словами:

До 972 додати 59, від 1576 відняти 243, скільки разів 7 міститься в 196?, до ¾ додати 0,5, виконати дії над 643, до 313 додати 939.

4. Поясність значення фразеологізмів:

Дерти сім шкур

До сьомого поту

Сім п’ятниць на тиждень

Сьома вода киселі

1. Як ми називаємо далекого родича?

2. Як назвете людину, котра часто змінює свої рішення?

3. Що означає дерти сім шкур?

4. Уведіть у речення вираз “до сьомого поту”

5. У якій ситуації ви б використали такі прислів’я?

Сім разів відміряй, а один – відріж.

Семеро одного не чекають.

У семи няньок дитина не доглянута.

За кусок кишки сім літ пішки.

6. Записати у три стовпчики: числівники, прикметники, іменники:

Стотисячний, семиденний, п’ятиденка, двадцятип”ятимільйонний, восьмирічка, столітній, шеститисячний, двійка, третина, мільйонний.

7. Назвіть літературні твори, які містять числівники.

Відповідь: “Три сестри”, “Два капітани”, “Однин в полі воїн “

8. Провідміняйте числівники: 350 гектарів, ¼ центнера

9. Перекладіть українською мовою:

Одиннадцатью книгами, на пятидесяти двух гектарах, восьмисот пятидесяти трех учеников, ста двадцати автомобилей, шестью женщинами, на семидесяти шести страницах, восьмьюдесятью килограммами, семистам шестидесяти двум делегатам, пятисот семидесяти гривен.

3.3. Завдання творчого характеру:

1. Складіть рецепт улюбленої страви з уживанням числівників. Зразки страв.

2. Підготувати історичну довідку про походження чисел 40, 1000, десять, 7, 3

3.Назвіть слова, які служать числівниками, але мають всі ознаки іменників.

4. Блок. Дієприкметник та дієприслівник як особливі форми дієслова.

4.1. Розминка.

1. Що таке дієприкметник?

2. Які ознаки дієслова властиві дієприкметнику?

3. В чому схожість і відмінність між дієприкметником і прикметником?

4. Які дієприкметники називаються активними, які – пасивними. Наведіть приклади.

5. Яка синтаксична роль дієприкметника у реченні?

6. Яка різниця між дієприкметником і дієприслівником?

7. Розкажіть про дієприкметниковий та дієприслівниковий звороти. Наведіть приклади.

8. Як творяться дієприслівники недоконаного і доконаного видів?

9. Як творяться безособові форми на – но, – то?

4.2. Завдання.

1. Утворити активні дієприкметники теперішнього і минулого часу:

Зеленіти (поле), затихати (вітер), сивіти (жінка), в’янути (трава), червоніти (небо).

2. як називається означення, виражене дієприкметниковим зворотом? Навести приклади.

3. Перекласти з російської мови:

Светлеющее небо, любящий отец, дрожащая рука, увядшая трава, нависший туман, желтеющие поля, побледневшие губы, волнующая песня, высохший пруд, поседевшие волосы, действующий закон, покрасневшее небо.

4. Розкрити дужки. Пояснити правопис НЕ

(не)скорений народ, (не)прочитана книга, (не)скошений, а зрізаний серпом, (не)стомлений, а хворий, я бачу (не)прополоту грядку, сосни (не)зрубані. Вишні ще (не)зірвані, (не)підписаний директором наказ.

5. Утворити дієприслівники доконаного виду:

Скопати, фарбувати, їздити, висушити, викосити, вишити.

4.3.Завдання творчого характеру.

1.Написати твір з елементами опису процесу праці, вживаючи дієприслівникові та дієприкметникові звороти. Теми творів: “У сосновому лісі”, “Моя вишиванка”, “У бабусі на городі”.

2.Виписати з “Кобзаря” Т. Г. Шевченка речення з дієприкметниками та дієприслівниками.

3.Написати пейзажний етюд на одну з тем: “Вечірні акварелі”, “Світає, край неба палає…”, “Осіння річка”.

4.4.Інтелектуальна розминка.

1.Назвати прізвища українських письменників, які походять від назв професій та окремих предметів.

2.Які прізвища українських письменників прикметникового походження?

Відповіді: 1.Гончар, Стельмах, Куліш, Сковорода, Кочерга, Гребінка, Вишня, Кучер, Олійник, Рибак, Барка.

2.Яновський, Кобилянська, Грабовський, Рильський, Мирний, Загребельний, Підмогильний, Левицький, Первомайський, Познанська, Хвильовий, Вороний, Багряний.




Морфологія План проведення уроків контролю знань та умінь учнів 6-7 класів
Обратная связь: Email