|  | 

Моя вулиця (твір-опис)

На проспекті Героїв Сталінграда моя родина живе з 1967 року. Раніше він називався вулицею Байрона. Може, комусь хочеться жити на широкій гучній магістралі з потоком машин у десять рядів. А комусь до душі затишні котеджі на тихих тінистих вуличках старого центра. Одному подавай “висотку”, а інший мріє про грядку з укропом і петунією під вікном.

У кожної вулиці, як і в людини, своє обличчя, свої проблеми, свій подих.

Наш проспект тягнеться від проспекту Гагаріна на заході до району Тракторного заводу на сході. Його перетинають інші вулиці, де постійно дзенькають трамваї, квапляться автобуси, і проспект дуже нервує, коли відмовляє один із світлофорів. І “подих” у нього заклинює, бо занадто багато великих заводів навколо. От раніше великий масив був зайнятий полями Науково-дослідного інституту ім. акад. Юр’єва. Потім будинки все ближче присунулися до майбутнього проспекту.

Але ще наприкінці 60-х моя мама з нашого вікна спостерігала зліт і посадку літаків у Харківському аеропорті. У фотоальбомі “Харків. Архітектура і пам’ятники” є гідний “портрет” і мого проспекту. Він стрункий і зелений. Праворуч дев’ятиповерхівки – будинки з поліпшеним плануванням. їх проектував мамин співробітник, відомий архітектор П. Г. Чечельницький.

А праворуч – торець моєї скромної п’ятиповерхівки.

Напроти вікон будинку, уздовж проспекту, тягнеться липова алея. Там я, ще сидячи в колясці, вдихала запах квітучих лип. Мама котила коляску і виразно читала “Мойдодир”. Одна з останніх яскравих картин, зв’язаних із проспектом, – веселка.

Друга половина дня. Сонце тільки вивільнилося з полону хмар, воно на заході, за моєю спиною. Я переходжу дорогу. І раптом переді мною величезним високим кольоровим мостом з півночі на південь над проспектом повисає веселка.

Це було дивно!

Люблю милуватися проспектом навесні, коли пробуджуються дерева після зимового сну, розкриваються бруньки, галявини забарвлюються кульбабами в жовтий колір. Мальовничим стає він восени, коли в золотому убранні стоять липи, червоніють кетяги горобини.

Люблю свій рідний проспект!

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (4 votes, average: 3.75 out of 5)

Твір на тему: Моя вулиця (твір-опис)




Моя вулиця (твір-опис)
Copyright © Школьные сочинения 2019. All Rights Reserved.
Обратная связь: Email